Морські та водяні пісні, так звані - шанти, пісні про море, про долю моряка, про річку та човен на ній. До цієї річково-морської традиції в Польщі несподівано увірвався свіжий вітер зі Сходу. Відразу два - збудовані ентузіастами у Києві та Львові - старовинні
човни з України, незалежно один від одного, прибули цього року до країни над Віслою.
Про чайку “Пресвята Покрова” зі Львова, яка стала окрасою пісенного фестивалю “Шантомєж” у Сандомирі, ми вже розповідали не раз. Тепер вона бере участь у Варшавському Вітрильному Тижні на Зегжинському озері.
А другий човен з України – судно-лодія “Сварог” за 31 добу подолав цього літа непростий шлях з Києва до Ґданська. Прочитавши про цю історію в газеті “Україна Молода” я зв’язався з Центральним Морським музеєм в Ґданську. У Польщі український “Сварог” називають драккаром вікінгів.
З подробицями Директор музею Єжи Литвин:
- Рік тому я мав можливість познайомитися з представниками Товариства Охорони Пам’яток України під час їхнього візиту у Варшаві. І під час тієї розмови виявилося, що у київському університеті існує дуже цікава програма по використанню традиційних плаваючих засобів, які у давнину плавали українськими ріками й морями. Йдеться про чайку. Я зацікавився тією програмою і ми утримали контакт з капітаном Сергієм Вороновим з київського університету, який є одним з організаторів експерименту, що полягає, зокрема й на подорожі копією човна вікінгів, рештки якого були знайдені в річці поблизу Києва. Археологи вивчили знахідку і ствердили, що це залишки човна вікінгів. Київські вчені з університету вирішили пропливти річками до Балтики, що й було зроблено. Та подорож не дивлячись на те, що рівень води в Бугу був дуже низьким, закінчилася успіхом. І цей човен прибув до нас, в музей, на початку серпня. Ми їх прийняли. Це перша частина експерименту. Човен вийнято з води, його застраховано, і він тепер тут у нас. Наступного року заплановано продовження екперименту, але вже міжнародним складом.
Тут я мушу додати, що у цій експедиції брали участь десятеро наукових працівників різних інституцій України, зокрема там були двоє чи троє професорів, були також кандидати наук, були й інші наукові працівники. Так, що це був такий незвичний морський екіпаж, з солідними науковими званнями. А наступного року планується продовження рейсу до Калініградської області, а потім Нєменом через Білорусію, в Україну. До речі, у цій цьогорічній експедиції окрім українських науковців були й двоє білоруських істориків мистецтва з Мінська. Наступного року команда збільшиться за рахунок представників нашого музею. Ще правда не було конкретних рішень, але ми дуже зацікавлені цим проектом і зробимо все, щоб його можна було успішно реалізувати.
Тобто, Ви партнери ?
- Ми, щоправда угоду не підписали, але ми скористалися цією пропозицією і звичайно ж, прийняли її. Бо знаєте, ми не дуже багато знаємо про цю програму. Ця справа реалізована досить швидкими темпами. І київський університет фактично не надав конкретних документів. Ми просто прийняли їх як колег, що також цікавляться водяними справами. Натомість на осінь тепер я очікую візиту представників київського університету, цього разу ми вже будемо розмовляти про деталі. Бо я дійсно хочу цю співпрацю відповідно оформити. Так, як Ви слушно мене запитали, адже ми дійсно ніби-то стали партнерами цього заходу.
Отже, де сьогодні знаходиться “Сварог” ?
- Човен знаходиться на території нашого музею, на майдані, його вийнято з води і він тут чекає до наступної весни. Після консервації, після відповідної підготовки, його спустять на воду і він буде продовжувати свою подорож. Наші відвідувачі можуть бачити цей човен, щоправда він накритий брезентом, щоб вберегти його від атмосферних опадів та змін. Причому човен накрито матеріалом жовто-блакитного кольору – це національні кольори України, і тому його видно здалеку.
А чи Знаєте Ви, що сьогодні у Варшаві перебуває козацька чайка “Пресвята Покрова”. Її спеціальним автом доставлено до Сандомира на фестиваль водної пісні “Шантомєж”, а потім вона з великими труднощами дійшла Віслою до Варшави.
- Ні, цього я не знаю. Це чудово. Можливо це той проект, про подробиці якого ми тут не знаємо, бо водяні і фінансові умови, мабуть що були не такими вже й радісними. І можливо тому наші колеги на в стані були всього підготувати. Можливо ці два човна зустрінуться наступного року тут, у нас, в Ґданську ? Це було б дуже цікаво і симпатично.
Я читав в українській пресі про те, як київський “Сварог” плив з української столиці до Ґданська через Буг Поліссям, де ніхто не пропливав вже мабуть сотні років ? Це просто якесь чудо ?
- Ну, про сотні років, тяжко сказати, але в кожному разі таким великим човном, особливо на Бугу, де немає навігаційних знаків, подорож мабуть, що дуже складна. І вони змушені були майже на руках переносити той човен, пропихати його в руслі ріки. Він таки тяжкий, а вода на Бугу низького рівня. Шкода, що я не читав тих звітів, але те, що українські колеги говорили, на мою думку, – вірогідне. Це не була легка подорож, це був великий річковий здвиг.
Сказав директор Центрального Морського музею в Ґданську Єжи Литвин.
Але ми тепер – повернемося до подальших пригод моряків-любителів з “Пресвятої Покрови”, які сьогодні перебувають на Зегжинському озері під Варшавою в “Порту Пілява”, де триває Варшавський Вітрильний Тиждень. До участі у столичній регаті українських козаків зпросили колеги з місячника “Żagle” ( “Вітрила” ).
Розповідає випускник луцького художнього Технікуму, студент Львівської Академії Мистецтв Володимир Ступак :
( розмова 2’ )
Володимир Ступак сказав, що зимувати “Пресвята Покрова” може не у самій Варшаві, а на околиці, - в Жерані, поблизу електростанції, де вода у Віслі не замерзає. Після участі у Варшавському Вітрильному Тижні козацька чайка візьме участь у святкуванні 80-ти річчя Польського Яхт-Клубу на цьому ж Зегжинському озері. А наступного року “Пресвяту Покрову” запрошено в країни Західної Європи.
Таким чином, року 2004-го два українські, зроблені під старовину, - кораблі будуть зимувати у Польщі. “Пресвята Покрова” зі Львова – у Варшаві, а київський “Сварог” – у Ґданську. Тому мабуть, що ми не раз будемо розповідати про пригоди українських моряків – і науковців зі “Сварога” і мистців та студентів з “Пресвятої Покрови”.