http://www2.polskieradio.pl/eo/dokument.aspx?iid=164869

Справи календарні

23.12.2011

У повсякденні, особливо в період зимових свят, ми часто чуємо словосполучення «католицьке Різдво» чи «православне Різдво». Так само часто говорять про «католицький Великдень» та «православний Великдень», «українського Миколая» та «польського Миколая». Але ж йдеться насправді про одні й ті самі свята, тільки християни західної та східної традиції святкують їх за різним календарем! Чому католики чекають на появу Віфлеємської зірки увечері 24 грудня, а православні – 6 січня, ми запитали у експертів.


«Ще до середини XVI століття католики та православні користувалися одним календарем, юліанським. Його вирішено було змінити через те, що день святкування Пасхи, який був встановлений ще у IV столітті, все більше наближався до літа», – говорить Наталія Сінкевич, кандидат історичних наук, працівник Національного історико-архітектурного заповідника Києво-Печерська Лавра:

 

фото: www.bogoslov.ru


- Справа в тому, що уявлення про те, що католицьке і православне Різдво святкуються у різний час, взагалі породжує думку, що це два різних Різдва. Проте до 1582 року католики та православні відзначали це свято разом. Однак в 1582 році була проведена реформа календаря, здійснена папою Григорієм ХІІІ. Її причиною послугувало те, що календар, який ми звикли називати юліанським, запроваджений ще в 45 році до нашої ери, суттєво відставав від місячного. День весняного рівнодення, який за часів Нікейського собору, а якому обгрунтовувалася дата святкування Пасхи, припадав на 21 березня, а в XVI столітті – на 11 березня.


Отже у 1582 році, для мешканців Європи після 4 жовтня одразу настало 15 жовтня. Новий календар назвали на честь папи-реформатора григоріанським. Запровадженню нового каландаря передувала серйозна дискусія, в якій намагалися врахувати думку і східних християн. Але врешті-решт, Католицька Церква пристала на ідею григоріанського календаря, а православний Константинопільський патріархат – ні:


- Основною причиною стало те, що згідно нового календаря Пасха могла співпадати чи передувати ветхозавітній, так званій «єврейській пасці». А це, своєю чергою, суперечило постанові Нікейського собору 325 року, згідно з якою християнська Пасха не могла передувати або співпадати зі старозавітньою. Тому григоріанська реформа викликала спротив і зі сторони протестантів, і зі сторони православних. Протестанти порівняно довгий час не приймали календарної реформи, і перейшли на новий календар лише у XVII, або навіть у XVIII столітті.


Православні також визнавали недосконалість юліанського календаря, і навіть ухвалили необхідність його реформи. Але запровадження нової системи папською буллою викликало спротив. Календарне питання дуже жваво обговорювалося у переддень заключення Берестейської унії, адже греко-католики мали визначити, за чиїм календарем вони будуть святкувати Різдво та Великдень:


- Коли йшлося про прийняття унії 1596 року, однією з умов злучення греко-католиків зі Вселенською Церквою було залишення для них старого, юліанського календаря. Ця проблема була особливо гострою для Речі Посполитої у XVI столітті. Православні єпископи, які погодилися на унію, відмовилися приймати новий календар. Таким чином, від початку, греко-католики залишили за собою право відзначати свята за старим стилем. Хоча зараз у багатьох країнах греко-католики святкують разом з римо-католиками. Наприклад, у Римі монастирські храми святкують з римо-католиками, а тільки парафіяльні храми святкують за старим стилем.


За останніми підрахунками, у Польщі сьогодні проживає близько мільйона християн східного обряду: православних та греко-католиків. Як виглядають їх «календарні справи» розповідає доктор Конрад Кучара, викладач Інституту Інтердисциплінарних досліджень у Варшаві, фахівець з історії православ’я у Речі Посполитій:

 

- Деякі православні відзначають свята «нерухомо», згідно з григоріанським календарем. Наприклад, у Варшаві всі православні парафії святкують Різдво Господнє 24-25 грудня. Натомість парафії, які знаходяться у східних регіонах Польщі: на Підляшші, у Бещадах, на Перемишльщині, святкують за юліанським календарем. Бувають і неординарні ситуації. Наприклад, у Любліні є дві православні парафії, то одна святкує Різдво за григоріанським календарем, а друга – за юліанським. Всі греко-католицькі парафії у Польщі, так званого візантійсько-українського обряду, окрім однієї неоуніатської в Костомлотах на Підляшші, послуговуються юліанським календарем.


З посиленням екуменічних рухів у другій половині ХХ століття питання календаря знову постало перед Церквою. Зокрема, існує ідея випрацювання нового спільного календаря, який би поєднав католиків та правосланих:


-  Насправді така ініціатива існує, і вона досить стара. Ще в ХІХ столітті намагалися черговий раз реформувати календар, тому що григоріанський також грішить неточностями і відстає від тропічного року. Тоді була створена спеціальна комісія, яка мала провести чергову реформу, і з боку Православної Церкви у ній брав участь видатний теолог і науковець Болотов, представник Московської Духовної Академії. Однак, ці спроби тоді не мали результату. Константинопольський патріархат прийняв так званий неоюліанський стиль: всі перехідні свята святкуються за юліанським календарем, а неперехідні – за григоріанським. Це ще один різновид календарної системи. 


Щоправда, від цієї системи одразу відмовилася Російська Православна Церква, а отже і тогочасна Київська митрополія. Тому більшість православних на українських землях і сьогодні відзначають церковні свята за юліанським, так званим старим, стилем. Але незалежно від дати, 24 грудня чи 6 січня, всі християни з однаковим теплом та надією очікують на появу на небі першої зірки, яка сповіщує про народження спасителя – Ісуса Христа.

Запрошуємо послухати аудіоматеріал!

О.Б.