З минулої суботи в Польщі тривають гакерські атаки на польські урядові та поліцейський веб-сайти – так гакери відповіли на прийняту урядом ухвалу про підписання міжнародної угоди «АСТА» (Аnti Counterfeiting Trade Agreement – що перекладається як «торговельна угода проти фальсифікацій»). Проти цього документу, що вводить нові глобальні принципи охорони інтелектуальної власності, протестують також польські громадські організації, такі як «Паноптикон», «Новочасна Польща» та звичайні користувачі Інтернету. АСТА, яку вже підписали уряди Австралії, Канади, Південної Кореї, Мексики, Марокко, Нової Зеландії, Сінгапуру, Швейцарії й США, покликана допомогти в боротьбі з піратством у світовій мережі, одначе її критики твердять, що вона насправді обмежує права звичайних громадян.
Ярослав Ліпшиц із фонду «Новочасна Польща» наголошує, що втілення в життя угоди АСТА означатиме введення надзвичайно рестрикційної системи контролю над обігом інформації: АCTA пропонує, зокрема, такі заходи, як обмін персональними даними користувачів інтернету поміж країнами, що підписали угоду. Постає питання, чи хочемо ми, щоб дані польських громадян пересилалися органам контролю в інших країнах? І чи польське законодавство допускає таку можливість?
Ще один пункт угоди, який викликає занепокоєння громадських діячів – це передача процедури розслідування, яка досі була у відомстві органів судочинства й поліції, приватним особам і фірмам: згідно з АСТА власники авторських прав зможуть вимагати від постачальників інтернет-послуг розголошення даних користувачів.
Катажина Шимелєвич з фонду «Panopticon» вважає, що це дуже небезпечне нововведення, яке суперечить чинному польському законодавству: В галузі Інтернету в АСТА мають місце певні загальні визначення, котрі вказують, що існує намір переказати щораз більшу відповідальність за порушення авторських прав на фірми, що надають послуги – наприклад, веб-крамниці, аукціони, сервери обміну файлами – відтепер такі фірми будуть такою собі інтернет-поліцією, що пильнує, чим займаються її клієнти або на замовлення інших фірм переказує інформацію щодо ймовірних порушень їхніми клієнтами авторських прав. Головна претензія, що стосується порушення закону про охорону персональних даних, полягає в тому, що тепер уже не суд вирішуватиме питання про порушення, а будь-яка фірма. Існує також поважна загроза, що фірма, наприклад, зможе шантажувати користувача, якщо той захоче розірвати угоду або ж не заплатить йому якоїсь грошової суми, яку буде йому винна. Загалом, наше законодавство сьогодні не накладає на фірми обов’язок моніторування діяльності своїх клієнтів у Інтернеті. Якщо поліція, суд чи конкретний користувач помічають порушення й намагаються його довести, то можуть домагатися від фірми передачі певних даних, але сама фірма не мусить цього робити в обов’язковому порядку.
Обставини виникнення й підготовки угоди АСТА до підписання також не є прозорими, підкреслює Катажина Шимелєвич: Документ довгий час приховували, інформація про нього лише просочувалася на різних форумах, зокрема до цього спричинився WikiLeaks. Але чому приховується угода, метою якої є лише врегулювання торговельно-економічних відносин? Це вже був сигнал, що діється щось недобре. Потім було узгодження в Європейській Комісії, робота в урядах різних країн, зокрема в Польщі, й вона також не була прозорою. Минулого року Міністерство культури провело формальні громадські консультації в цій справі, але все робилося так, щоб ніхто нічого не дізнався – нам треба було справді залазити в закамарки інформаційного бюлетеня, справа не розголошувалась у ЗМІ. Ми посилали в міністерство листи, але не отримували відповідей, отже ці консультації великою мірою були фіктивними.
Спільнота користувачів інтернету в усьому світі висловлює сьогодні протести проти АСТА, причому в різних формах, але не всі вони є правовими й ефективними, вважає Ярослав Ліпшиц. Активіст фонду «Новочасна Польща» негативно оцінює гакерські атаки, що блокують доступ до веб-сторінок польського уряду й поліції: Цей метод маніфестації я не підтримую. Я вважаю, те, що сталося – підміна контенту сторінки прем’єра, порушення цілісності системи – це дія, що насамперед суперечить польському законодавству. А крім того, це не є ефективний метод боротьби, це тільки шкодить справі. Натомість якщо ми домовляємось, що о певній годині масово заходимо на ту чи іншу інтернет-сторінку й створюємо там перевантаження – це, на мій погляд, цілком прийнятна дія. Гадаю, що доброю думкою є численні маніфестації та інші способи демонстрації своїх переконань – наприклад, таких як black-outy. У вівторок проти ночі затушовано веб-сторінку фонду «Новочасна Польща» й сторінку wolnelektury.pl – це сайт, де безплатно публікуються літературні твори та інші матеріали. Ефективними можуть бути публікації маніфестів і т.д. Такі дії ми рішуче підтримуємо.
У вівторок о 4 годині дня у Варшаві біля приміщення Інформаційного бюро Європарламенту, що на вул. Ясній, відбудеться масовий мітинг протесту. Подібні акції готуються й у інших містах Польщі. Активісти закликають учасників дотримуватись легальних форм маніфестації своїх поглядів, а провідним девізом акцій є заклик: ні для АСТА!
Тарас Шумейко