Театральні й музичні фестивалі, виставки актуального мистецтва й сучасного живопису, видання творів польської літератури в українському перекладі, навчальні поїздки українських журналістів у Польщу та інші освітні заходи – це лише частка широкого спектру діяльності Польського інституту в Києві, заснованого 1999 року.

Розповідає директор установи Ярослав Ґодун: Популяризація польської культури й освіти за кордоном – це основне завдання Польського інституту, він підтримує діалог між середовищами, що формують громадську думку в Польщі та в Україні. Відтак Польський інститут у Києві працює з організаціями і з людьми, котрі мають вплив на те, як польську культуру бачать в Україні і як українська культура сприймається в Польщі. 

Польський інститут щороку проводить в Україні й у Польщі сотні мистецьких акцій. Одним із пріоритетів діяльності Інституту в перші роки його існування – коли ним керував його засновник Пйотр Козакевич – було представлення польської джазової сцени, одного з найбільш розвинених у Польщі музичних напрямків.
Ярослав Ґодун: Польський джаз є живим явищем, оскільки ще живі його легенди, значення яких ніхто не може піддати сумніву ні в Польщі, ні в Україні, ніде на світі. Це Томаш Станько, Збіґнєв Намисловський, це й молодше покоління – Пйотр Войтасік, Мацєй Сікала… Концерти цих музикантів проходили в Україні з повними залами, на них важко було дістатися – це був дуже розпізнавальний елемент діяльності Інституту. Ми продовжуємо цю традицію: надалі існує фестиваль ДжазБез (Jazz Bez), котрий щойно відсвяткував свою 11 річницю – його заснував Пйотр Козакевич спільно з тодішнім генеральним консулом Польщі у Львові Кшиштофом Савицьким і Маркіяном Івашчишином, з його львівським творчим об’єднанням «Дзиґа». Цього року Польський інститут запросив такі зірки польського джазу як Анна Марія Йопек, тріо Марціна Васілєвського, був також Артур Дуткєвич зі своїм тріо – музиканти заграли в Україні 4 концерти, а всього в рамках Jazz Bez цьогоріч відбулося понад 50 концертів, тоді як на початку існування фестивалю це було всього кілька заходів на рік.

Ярослав Ґодун зазначає, що завдяки посередництву Інституту польські джазові музиканти налагоджують співпрацю з українськими колегами.
Ярослав Ґодун: Польський джаз не лише приїздить і виїздить, але й органічно входить в українське середовище, творить нові явища музичної співпраці, такі як «Шоколад», такі як проекти Пйотра Барона з українськими музикантами.

Наступник Пйотра Козакевича Юрій Онух, котрий сам був куратором сучасного мистецтва, знайомив українську публіку з польським актуальним мистецтвом і сучасним малярством, зокрема з проектами художника Леона Тарасевича.
Ярослав Ґодун: Сфера діяльності Інституту розширювалась, здобуваючи нових поціновувачів, щоразу переходячи на нові сфери польської культури – і так буде й за моєї каденції. Ми дбаємо не лише про збільшення кількості подій, але й шукаємо нові партнерські установи, нових людей, а також освоюємо нові регіони – просуваємося на Схід і Південь України. Нещодавно у трьох містах Східної України – Дніпропетровську, Донецьку й Харкові – відбулась презентація аудіо-книжки з поезією Чеслава Мілоша: тексти читають Тарас Прохасько і Сергій Жадан. Ідея полягає в тому, щоб, залучивши видатних українських літераторів, представити творчість Мілоша, чиї твори поки що не надто знані в Україні.

У рамках польського головування в ЄС у 10 європейських столицях, зокрема й у Києві, реалізувалась спеціальна культурна програма. У Києві відбулась велика кількість заходів, організованих Польським інститутом у співпраці з Інститутом Адама Міцкевича. Але, підкреслює Ярослав Ґодун, жодна із запланованих акцій не була б реалізована якби не український партнер.
Ярослав Ґодун: Спектаклі просто неба на Софійському майдані не відбулися б, якби не згода міської влади, а також співпраця з національним заповідником Софія Київська. Або ж згадаймо презентацію молодіжного оркестру, котрий має назву «I culture orchestra» і складається з громадян країн Східного партнерства і Польщі – концерт відбувся у найпрестижнішому концертному залі, в Національній опері. А виставка творів сучасного мистецтва, в якій взяли участь понад 40 митців, відбулася в галереях Мистецького арсеналу. І таких прикладів багато – протягом півріччя головування Польщі в Києві було реалізовано понад 100 проектів: я говорю лише про акції, в організації яких брав участь Польський інститут.

Керівник ансамблю Nostri temporis композитор Богдан Сегін, що неодноразово співпрацював із Польським інститутом, вказує на ще один аспект діяльності Інституту – освітні проекти, один із яких відбудеться навесні 2012 року.
(слухати)

Богдан Сегін підкреслює, що Польський інститут представляє польську музику в Україні не лише силами польських музикантів, але підтримує українську ініціативу.
(слухати)

Композитор Богдан Сегін переконаний, що в цьому полягає величезна обопільна користь діяльності Польського інституту для польської й української музики. А серед найцікавіших подій сезону польського головування музикант називає концертне виконання опери Кароля Шимановського «Король Роґер», що відбулося в Київській опері за підтримки Польського інституту та Інституту Адама Міцкевича – у проекті взяли участь кращі музичні гурти й оперні співаки з Польщі, України й США.
(слухати)

Тарас Шумейко