В понеділок 2 січня у Варшаві відбулася зустріч керівників провідних установ, відповідальних за культурну програму польського головування в ЄС, на якій підводилися підсумки головування. Півтори тисячі культурних заходів, проведених у Польщі та за її межами – це тільки чисельний показник успіху реалізації польської культурної програми, вважає міністр культури Боґдан Здроєвський:
Моя думка може бути невірогідною, натомість враження ззовні для мене дуже вартісні, адже тут ми почули такі компліменти, яких я не сподівався. Нас хвалили за переконливість, за професіоналізм, за кількість і за якість заходів. Важливим для мене є також те, що всі зауважили – ми інвестуємо. Це не був комплекс одноразових проектів, виняткових, неповторних подій, а заходи, що матимуть продовження. Виставка «Польща – Німеччина –1000 років спільної історії», що триває в Берліні до 9 січня, такі виставки як польський плакат у Музеї Пушкіна в Москві, виставка Аліни Шапочніков у Брюсселі, яку відвідали понад 10 тисяч глядачів – вона продовжиться у Лос-Анджелесі, а потім у Нью-Йорку… Сюди ж можна додати такі концерти як Кшиштоф Пендерецький з Джонні Грінвудом, це захід Європейського конгресу культури, що матиме своє продовження не лише 2012 року, але й 2013-го…
Важливими є також успіхи Польщі в законодавчому полі, наголошував Боґдан Здроєвський:
На двох засіданнях у Раді ЄС, з яких одне було формальним, а друге неформальним, нам вдалося прийняти важливі рішення щодо компетенції в культурі, щодо охорони дітей у цифровому світі, крім того – в галузі аудіо-візуальної політики в обороні перед піратством, до цього слід додати охорону авторських знаків і прав; нагадаю, під час польського головування збільшився термін охорони авторських прав, що має дуже важливі наслідки не лише для митців, але й для всіх тих, хто дбає про публікацію творів у Європі.
Наслідком представлення польської програми є й нові переклади творів польських авторів, таких як Станіслав Лем і Чеслав Мілош, на 40 мов.
Директор Національного аудіовізуального інституту Міхал Мерчинський представив статистичні дані, пов’язані з польським головуванням у сфері культури:
Якщо йдеться про фінансову конструкцію бюджету головування, який стосувався Польщі, мушу сказати, що це були кошти урядової програми, котрі виділялися вже 2010 року, і це також були кошти міністра культури, кошти міст, що брали участь у заходах. Пропорції були більш-менш 50 на 50 якщо йдеться про бюджетні видатки й видатки самоврядувань. Сюди ж слід додати кошти з Євросоюзу, котрі було витрачено на проведення Європейського конгресу культури – ця сума становила близько 30 млн. злотих (це 6,7 млн. євро) – невдовзі буде опубліковано фінансовий рапорт про головування в галузі культури.
Статистику витрат на культуру в рамках головування доповнив Боґдан Здроєвський:
Сума всіх бюджетних коштів витрачених на реалізацію культурної програми головування становить понад 70 млн. злотих брутто (це 15 млн. євро). Сюди слід додати також кошти, які було отримано з Європейської Комісії, це кошти місцевих самоврядувань, слід враховувати також видатки на заходи, які відбулися б незалежно від головування, але ми включили їх у програму, оскільки вони чудово надавалися до цього проекту – це участь у виставці у Венеції і в Берліні, ми вписали їх у бюджет щоб досягнути більших ефектів. Але одну річ варто підкреслити особливо – вартість усіх реалізованих проектів – це близько чверті мільярда злотих (56 млн. євро).
Директор Інституту Адама Міцкевича Павел Поторочин зізнався, що серед 400 заходів, проведених за участі працівників очолюваної ним установи, важко вибрати найкращу акцію:
Я не наважуюсь вибрати той однин, надзвичайний захід… Але, напевно, було 50 подій, котрі увійдуть до історії європейської культури.
Найважливішим, тектонічним результатом шести місяців польського головування є те, що Польща набуває свого обличчя, власного іміджу, на наших очах вона набуває власної марки. Загалом це була цікава послідовність – спершу рік Шопена, потім головування, за хвилю – Євро 2012 – все це формує уявлення про сучасну Польщу, яким креативним і вітальним місцем є ця країна. Які талановиті люди тут живуть і наскільки відкритими вони є для світу.
Павел Поторочин запевнив, що голоси про нібито неправдивий образ Польщі, який постав у ході реалізації культурної програми, а також критика бюджетних витрат – продиктовані вузьким баченням справи:
Поки що нічого не вказує на те, що ми будемо якось особливо покарані за успіх нашого головування. Як видається, наші бюджети перебувають в доброму, раціональному балансі. Це по-перше. А по-друге, великий успіх головування в тому, що ми говорили правду. Тут не було підмальовування, сахарину. Адже нікого вже не цікавить пропаганда, маркетингові кампанії. І тому політичний клас толерує те, що ми говоримо правду про нашу країну, замість давати прикрашені картинки Польщі.
Програма, яку координував Інститут Адама Міцкевича, складалася з майже півтисячі заходів. До найважливіших належать такі проекти, як «I, culture», «Планета Лем», «Кароль Шимановський», «Чеслав Мілош», «Путівник до поляків» і «I, culture orchestra». Закордонну частину програми було представлено в 10 столицях світу – Берліні, Брюсселі, Києві, Лондоні, Мінську, Мадриді, Москві, Парижі, Пекіні й Токіо.
Тарас Шумейко