Після вступу до ЄС Польща отримала можливість брати учать у загальноєвропейських програмах фінансування різноманітних галузей її діяльності – від сільського господарства та важкої промисловості й до культури. І сьогодні, власне, розмовлятимемо про дотаційну програму Європейського союзу "Культура", досить масштабний проект, адже його річний бюджет перевищує 300 мільйонів злотих.
А розкажуть нам про це Алєксандра Зайонц з Контактного пункту зі справ культури Інституту Адама Міцкевича та Лукаш Ґаєвський з Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.
Алєксандра Зайонц: Займемось програмою ЄС "Культура" на 2007-2013 роки, котра цікава для культурних організацій тим, що дозволяє створювати великі міжнародні проекти співпраці, такі проекти, що без підтримки Євросоюзу не були б можливі. Завдяки участі в цій програмі можна показати свою культуру поза межами власної країни, але також можна запросити закордонних митців та представляти їхні проекти, ідеї та фантастичні мистецькі бачення на території окремих країн Євросоюзу. Натомість, також важливим питанням є те, як гроші на проведення такого міжнародного культурного проекту отримати і як відзвітувати у справі їхньої витрати. Адже наступною дуже важливою річчю є те, що згодом, після завершення проекту, треба буде належним чином відзвітувати перед Єврокомісією про те, що було зроблено. Бо трапляється, що культурні організації забувають про це.
Чи це вперше Польща бере участь в такого роду програмах?
Алєксандра Зайонц: Ні, Польща бере участь в такого роду програмах від моменту приєднання до європейської спільноти. Натомість, що нас дуже радує, бере в них участь щораз інтенсивніше, отримує щораз більші гроші, та створює щораз сміливіші проекти завдяки цим грошам. А тому розраховуємо на те, що до 2013 року, коли цей тур програми завершиться, і розпочнеться наступний, Польща стане справжньою потугою на цьому культурному ринку.
Які проекти вже вдалось реалізувати завдяки програмам такого роду?
Алєксандра Зайонц: Є безліч проектів і важко було б про всі з них тут згадати, але мені здається, що одним з найцікавіших та найсміливіших є проект фундації "Pogranicze" – "Пограниччя", який ми, зрештою, описали в нашій публікації, присвяченій програмі. Йдеться про проект "Gra szklanych paciorków" – "Гра в бісер", який заслуговує на увагу тому, що фундація "Pogranicze" є головним його координатором. Тобто, це вона, саме, взяла на себе всю вагу відповідальності за нього: за отримання грошей, за належну його реалізацію, а потім – за звіт про нього. Тому, власне, ми прийшли до висновку, що фундації "Pogranicze" варто було б описати в нашій публікації свою досить вдалу діяльність у цій галузі. А окрім того існує також можливість отримання грошей на перекладацькі проекти, що особливо цікаво для видавництв. А зокрема, видавництво "WAB" отримало цього року гроші на переклад книжок польських авторів за межами нашої країни.
Хто, отже, поза згаданими організаціями, звертається до таких програм?
Алєксандра Зайонц: Передусім ми намагались запросити до співпраці представників світу культури. Але не фізичних осіб. Бо проблема в тому, що фізична особа – якийсь Ян Ковальський, навіть, якщо він є видатним митцем – не може звертатись за такими грошима. Може, натомість, звертатись, якщо належить до якоїсь культурної організації. Але також це можуть бути представники органів самоврядування, тобто всі ті, хто творить культурне життя в Польщі, але хто хотів би також творити його поза межами нашої країни.
Звернемось до цифр. Відомо, що річний бюджет програми "Культура" у Польщі складає понад 300 мільйонів злотих. Але про яку кількість претендентів на ці кошти йдеться, та скільком було їх надано?
Лукаш Ґаєвський: Є дані, що стосуються 2008 року. Загалом ми мали близько 15 тисяч заявок, з чого більше 1/3 отримали фінансування. Натомість, про програму більше говорить інше співставлення, коли йдеться про інформацію щодо бюджету і про те, якою була насправді потреба. Тут існувала десятикратна різниця. Це також і для нас певна проблема, а не лише для заявників. Адже при настільки великій зацікавленості вибір проектів, які отримають дотації, є надзвичайно складним. Я мав десятки розмов із такими претендентами, котрі не могли зрозуміти, чому дуже цікаві, часто, проекти не отримали фінансової підтримки. Отже, головною причиною цього було оте протиріччя між бюджетом і реальними потребами. Тому особливо важливо звертати увагу на новаторство проектів, що подаються до нас, тощо. Бо в ситуації, коли маємо 30 фестивалів камерної і органної музики, а фінансувати можемо лише два, то природно, що тут буде враховуватись кожен козир кожного проекту.
Отже, як відбувається відбір проектів після належного складання заявок?
Лукаш Ґаєвський: Результатом тих праць, пов’язаних з заявками є створення керівної групи, тобто комісії, котра з точки зору претендентів на фінансування є найцікавішим етапом. Бо це експерти з зовнішніх організацій, котрі керуються критеріями, чітко визначеними в умовах програми. Вони й оцінюють всі заявки. Натомість рішення приймає міністр культури, а не ця група. Вона готує лише рекомендації, що містять як оцінку в балах, так і врахування всіх квот. В практиці, однак, до 90 або навіть до 95% рекомендацій міністр прислуховується, а тому, власне, людьми, котрі мають найбільший вплив на те, чи отримаєте фінансування, чи ні, є члени комісії. Рішення міністра оголошується через два місяці після прийняття заявок, а першим місцем, де про це з’являється інформація, є інтернет-сторінка Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.
Антон Марчинський