17 липня у одній з найвідоміших польських галерей – варшавській «Захенті» - відбулось відкриття виставки, присвяченої актуальній темі – глобальній економічній кризі. Але тут, звісно, йдеться про мистецьку перспективу та про митців самих в тій ситуації, в якій опинився зараз весь світ. Отже, виставка – «Wolność od-zysku» («Свобода від-зиску», якщо спробувати перекласти цю збудовану на грі слів назву українською).
Важливо відмітити, що захід організували шестеро кураторок – цьогорічних випускниць кураторської програми при Яґєллонському університеті у Кракові. Тож це перше випробування сил і одночасно амбітне завдання.

 А нашими співрозмовниками є сьогодні доктор Анджей Щерський, керівник кураторської програми при Яґєлонському університеті, та Беата Северин і Анна Барґєль – співтворці виставки.

Анджей Щерський

Говорить Анджей Щерський
- Ця виставка з’явилась досить незвичайним чином, оскільки її приготували студенти кураторських студій Яґєллонського університету. Ця піонерська, як на Польщу, програма післядипломного навчання, присвячена виключно підготовці до роботи куратора мистецьких виставок, триває протягом двох семестрів у Кракові. Працюємо там над двома проблемами. З одного боку – над теорією кураторства, тобто навчаємо тому, як працює куратор, які існують кураторські моделі, вводимо елементи мистецької критики або ж історії новітнього мистецтва (з останніх кількох десятків років). А окрім того студенти працюють над проектами своїх оригінальних виставок, таких як, власне, ця.  Все це відбувається під опікою кураторів з провідних інституці1 з усієї Польщі, а у даному випадку – галереї «Захента».

- Отже, це не перша проба сил Ваших студентів, у «польових» умовах, так би мовити?
- Звісно. Студії з’явились у 2005 році, це вже четвертий випуск. І від самого початку виставки відбувались у різних інституціях по всій Польщі. Є кілька таких відомих місць: це інститут мистецтва «Wyspa» у Ґданську, галерея «Kronika» з Битома, Музей сучасного мистецтва у Варшаві, галерея «Bunkier Sztuki» у Кракові, галерея «Arsenał» у Білостоці, «BWA» в Зелені Ґурі тощо. Звичайно, що спектр дуже великий. І з більшістю таких осередків Польщі ми різним чином співпрацювали. Отже, це вже кільканадцята виставка, організована нашими студентами.

- Яка головна ідея Вашої виставки?

Анна Барґєль

Анна Барґєль, кураторка виставки:
- Приводом для праці над виставкою була глобальна економічна криза, яка стосується безпосередньо всіх нас, і від якої не вільний також і світ мистецтва, ринок мистецтва. Отже, ми хотіли зробити таку виставку, порушити таку тему, яка для всіх нас важлива, торкнутись ситуації, в якій опинились і ми як куратори, але також і митці та інституції культури.
- За яким критерієм Ви відбирали художників для цього заходу?
- Ми запросили передусім митців молодого та середнього покоління, для яких це, можна сказати, перша криза в їхньому житті. Для середнього та старшого покоління це може менш драматично, бо вони вже в своєму житті таких криз пройшли кілька. Для них, можливо, це не так вже страшно і важливо. Натомість, для митців, кар’єри яких припали на ці, власне, останні роки добробуту, криза має значення та, можливо, вплив на усе їхнє життя, професійне, в тому числі…

 Говорить Беата Северин:

Беата Северин

- Те, що було для нас натхненням – це, власне, економічна криза, яка прийшла відразу після нашого вступу в мури Яґєллонського університету. Ситуація студенток музейних і кураторських студій настільки складна, що мусимо давати собі раду самі. І часто ми віддані на милість та немилість приватних спонсорів, меценатів, котрі у стані допомогти нам в реалізації виставки. Й на початку ми боялись, що в цьому році це буде винятково важко зробити; боялись, що в ситуації кризи люди перестають бути такими щедрими, їхні бюджети стають дуже скромними. Ми знали, що муситимемо якось з цим впоратись. Таким, власне, чином ми і прийшли до думки зробити виставку про кризу та про стосунки грошей і мистецтва. Отже, на нашій виставці можна знайти два головні мотиви: криза як така, її причини та обличчя, а також – діяльність художників у ситуації, коли не маємо великого капіталу, але мусимо творити якусь культуру, навіть якщо економічна ситуація цьому не сприяє. Отже, як можемо робити культуру в часи кризи?

- Якими працями відкривається Ваша експозиція?
- Маємо відео Войтека Дорошука, яке він зробив ще за студентських часів, але забув про нього на кілька років. Це дуже скромний і суворий за своєю формою твір, адже це відео він зняв за допомогою фотоапарату. Отже, він зобразив таку жебрачку, котра стояла на початку вулиці Вісьльної у Кракові, при Плантах, і грала на маленькому синтезаторі таку дуже монотонну, гнітючу мелодію. Це ми вирішили зіставити з працею «Plash» Анджеліки Маркуль, що з’явиться тут лише вечорі, оскільки це буде величезний діамант з криги. Він буде танути протягом кількох найближчих днів у галереї «Захента». Не знаю, правда, чи він збережеться хоч би до наступного тижня. Отже plash – це калюжа. Діамант –символ капіталу – нагадуватиме нам наскільки крихкими можуть бути мрії про достаток та про розтоплення у розкоші.

Антон Марчинський