Кілька днів тому ми вже мали нагоду послухати чотири пісні про польську столицю різних часів і різних виконавців.
А продовжуємо цю тему наступними мелодіями, тим більше, що пісні про Варшаву – це вже якась історія, ці мелодії завжди слухаються з якоюсь може ностальгією.
Отже, відразу ж, вирушаємо на другу сторону Вісли, неподалік стадіону є затишна Саска Кемпа, дільниця, де повно кав‘ярень, ресторанів, теплих салончиків і панує розслаблений, більш такий богемний настрій.
Найвідоміша там вулиця Французька, - вулиця мистців, на якій проводяться виставки та дні поезії.
А ми пройдемося цією вулицею з Ренатою Рольською: На Французькій, на Французькій є маленька кав‘яренка.
А тепер час побувати у Старому місті Варшави і спуститися старими сходами до Вісли.
Неподалік - ресторан «Кам‘яні сходи», там замовляємо коктейль «Кам‘яні сходи»: горілка, лікер з дині, сік грейпфрута і лимона.
А слухаємо Ірену Сантор та Касю Станкевич про те, що Кам‘яні сходи залишаться у нашій пам‘яті назавжди.
А зараз мелодія тих часів, коли на столичних вулицях ще не було заторів-корків і автобуси безперешкодно мчали через усе місто. Причому ці автобуси часто були характерного, червоного кольору.
Власне, цю пісню, можливо, навіть наші радіослухачі десь колись і чули, адже це такий відомий післявоєнний пеенерівський шлягер.
А виконає «Червоний автобус по вулицях мого міста мчить» популярний сучасний актор Збіґнєв Замаховський.
Отже, побували ми на другому боці Вісли на вулиці Французькій, на Старому місті ми посиділи в ресторані «Кам‘яні Сходи», проїхалися польською столицею пузатим пеенерівським Червоним автобусом і залишився нам тільки «Сон про Варшаву» .
Любите Ви польську столицю чи не дуже, все одно, раз побувавши тут, чи навіть проїхавши її транзитом, повертається в пам‘яті постать міста над Віслою, яке притягує.
Гурт WILKI також небайдужий до Варшави.
До речі, ця композиція, – «Сон про Варшаву» легендарного виконавця і композитра Чеслава Нємена, якого вже немає серед нас – 2004 року стала офіційним гімном вболівальників однієї зі столичних футбольних команд – Legia.
Але ми знову повернемося до «Червоного автобуса», адже ця мелодія, написана після війни людиною неабиякої долі, славнозвісним композитором, піаністом Владиславом Шпільманом, увійшла до золотого фонду польських післявоєнних шлягерів.
Шпільман породив цілий букет вдалих мелодій про польську столицю: «Піду на Старе місто», «Наша Варшава», «В малому кінотеатрі»... Усього написав 600 пісень.
Ще до війни Владислав Шпільман працював на Польському Радіо, потім пережив окупацію і повернувся на радіо, де певний час керував Музичною редакцією. І вже з 50-х років знову продуктивно писав естрадні пісні.
З 1962 року Шпільман керував «Варшавським Квінтетом», у якому виступав до середині 80-х років. Владислав Шпільман став героєм художнього фільму «Список Шіндлера» Стівена Спільберґа.
Отже, знову повертаємося до одного з найбільших його шлягерів про Варшаву. Його мелодії виконують усі – від ветеранів польської естрадної сцени до наймолодших виконавців.
«Червоний автобус» виконує хор «Czejanda», – запис 50-х років.
Володимир Прядко