Делакруа, Портрет Шопена

  2010 рік — у зв'язку з 200 річницею від народження Фридерика Шопена — рішенням польського уряду оголошено роком цього видатного композитора. Очевидно,  що протягом усіх 12 місяців передбачається проведення численних мистецьких та дослідницьких подій, присвячених Шопену. А передусім слід згадати про такі з них, як ІІІ Міжнародний конгрес Chopin 1810-2010, що відбудеться у лютому, Шопенівський фестиваль у серпні та XVI Міжнародний конкурс піаністів ім. Фридерика Шопена, який відбуватиметься у Варшаві протягом жовтня. А окрім того, безліч інших заходів по всьому світі. На додаток, слід також згадати і про відродження присвячених композитору музеїв у Варшаві та Желязовій Волі (в місці його народження), про численні видання на цю тему тощо.

А  деталі нам представить координаторка цього тематичного року, пані Моніка Струґала з Національного Інституту Фридерика Шопена у Варшаві:
Я представляю Національний інститут Фридерика Шопена, який виник, власне, і для того, щоб організувати рік Шопена. Це сталось у 2005 році. Для цього було організовано урядову програму, яке забезпечує Інститут — головного організатора Року Шопена — всіма коштами не лише на мистецькі події, надзвичайно престижні, але теж і на дуже багато різноманітних інвестицій. Передусім ми ремонтуємо місце народження Шопена — маєток у Желязовій Волі, змінюємо там експозицію, відроджуємо великий парк, який там було створено сто років тому на честь композитора. Також, ми добудували там кілька павільйонів, у яких будуть розміщені концертний та виставковий зали, кав'ярня, невеличкий ресторан. Отже, по суті ми здійснюємо праці, потрібні в 21 столітті, коли очікуємо значно більше туристів. А вони щораз вимогливіші.

Але йдеться, напевно, і про інші будівельні інвестиції, пов'язані з іменем композитора?
Моніка Струґала: У Варшаві на Тамці, там, де був дуже скромний музей Фридерика Шопена, ми вирішили передусім відремонтувати сам будинок — палац Острозьких. Зберігаємо всі важливі історично традиційні мури та інтер'єри. Але також ми спокусились викопати, відкрити заново, фактично, два з половиною метри вглиб, у підземеллях. І це виявилось дуже цікаво (звісно, коли ця робота була вже завершена і ми вивезли ті чісленні вантажівки з землею). Це було просто підземелля, що вже не використовувалось. Воно було дуже вологе й ми мали з цим чимало проблем. Але коли ми вже привели все до ладу, то виявилось, що це настільки дивовижні інтер'єри старих підвалів, що ми вирішили в них також організувати концертний зал, приміщення для виставок і все це стане доступне публіці. Натомість, увесь замок, в якому окрім музею існували також перед цим різноманітні установи, бібліотека, якісь адміністраційні заклади, зараз віддано виключно музеєві. Ми оголосили міжнародний конкурс на розробку інтер'єрів і в ньому перемогла прекрасна майстерня з Мілану. Це дуже гарний проект. Але він стосувався тільки простору музею. Натомість зміст, все те, що можна буде там побачити, дізнатись, доторкнутись — все це також треба було приготувати. Над цим працювали наші музикознавці з Музейного відділі Інституту, які, власне, спеціалізуються втемі Фридерика Шопена, його творчості та його особи.

Моніка Струґала: Поруч із Музеєм Шопена, поруч з замком Острозьких з'явиться новий Шопенівський центр. Це дуже сучасний будинок, в якому розмістяться всі організації, що займаються спадщиною композитора, дослідженням його життя і творчості. Там буде також і бібліотека, що відкриватиме всі можливості доступу до своїх колекцій. Споруда буде поєднана переходом із Замком Острозьких.

Нові музеї Шопена та Центр, присвячений композитору. Розкажіть, будь ласка, також і про інші заплановані заходи.
Моніка Струґала: Національний інститут Фридерика Шопена займається також мистецькими справами, ясна річ: музикою, її записом. Маємо два антикварні фортепіано, такі, на котрих грали в часи Шопена. І один з наших колег придумав унікальну серію записів всіх творів Шопена на історичних інструментах. Ми це назвали The Real Chopin, тобто Справжній Шопен. Маємо вже 20 дисків, для повного комплекту не вистачає ще 4, але вони ось-ось будуть готові, так, аби встигнути перед 1 березня — днем народження композитора. У записах беруть участь найвидатніші польські та закордонні піаністи. А, зокрема, Татьяна Шебанова виконала для нас вальси та етюди. Зрештою, кожен з дисків дуже цікавий. Вони здобувають вже щораз більше нагород.

І напевно йдеться також про видання присвяченої Шопенові літератури?
Моніка Струґала: Так, видаємо також книжки на тему життя і творчості Шопена, але не лише про це. Бо також і про його сучасників — людей, які жили, коли він народився і творив. Дуже хочемо підкреслити не лише те, що Шопен походив з Польщі — це ми всі чудово знаємо. Але і те, що він провів першу частину свого життя — ті 20 найважливіших років — у Варшаві. Тут жив, тут ходив на каву, тут грав на органі в костелі Візиток, тут теж поховане його серце. Отже, Шопен був міцно пов'язаний із Варшавою; і ми хочемо весь час підкреслювати те, що він, як дуже молода людина, але вже геній, коли мусив виїхати з Польщі (а не було ж відомо, що вже не повернеться), він виїхав відкритий на зустріч світу. У Франції, власне, увійшов до паризьких салонів, аристократичних родин так, наче був у себе вдома. Але у всіх сенсах — і інтелектуально, і музично — сформувався, власне, у Варшаві. Тому, в цій справі дуже тісно співпрацюємо з мерією столиці, яка прагне підкреслити, що мала такого геніального мешканця. А оскільки Варшава виборює зараз титул культурної столиці Європи в 2016 році, то робить усе, щоб привабити сюди туристів. І, зокрема тому, що маємо Рік Шопена, цьому композиторові присвячено буде дуже багато різноманітних заходів.

Антон Марчинський