Гість Української Служби Польського Радіо – етно-джазовий ансамбль "Варшава Київ Експрес" (в оригіналі "Warszawa Kyiv Eхpress"). Музиканти нещодавно виступали у Варшаві, на вулиці Пружна. Я мала нагоду не тільки послухати гурт, а й порозмовляти з його лідером Пйотром Каролем Савіцьким.

Назва вашого ансамблю – "Варшава Київ Експрес" – асоціюється з транспортом, колією, подорожами... Чи ідея створення колективу теж народилася поміж двома столицями?

Пйотр Кароль Савіцький: Ідея з’явилася після моєї зустрічі з Костеком у Варшаві. Костек – це співзасновник нашого колективу, трубач і аранжувальник, композитор, тромбоніст і чудовий колега... Костянтин намовив мене, щоб ми створили ансамбль, який би грав джаз забарвлений українською народною музикою. Йому вдалося мене до цього переконати... Але я подумав, що хочу грати теж польський фольклор, що хочу збагатити цю музику польськими мотивами. 

Але ви передусім – джазові музиканти...

Пйотр Кароль Савіцький: Ми є музикантами, котрі виросли на джазовій музиці. Але ми теж розуміємо, що варто повернутися до свого коріння. Взагалі, лейтмотивом нашої музики є джазова подорож до свого коріння. Завдяки тому, що сягаємо до народної традиції, будуємо власну тотожність, і нашу музику не сплутаєш вже з якоюсь іншою. Тут виразно чути: це музика звідси, з Центрально-Східної Європи.

Хто є вашим адресатом?

Пйотр Кароль Савіцький: Ця музика адресована полякам, українцям... Прагнемо, щоб вони теж – так як ми – пишалися своєю культурою. Адже не тільки народна музика з Латинської Америки чи Африки може приваблювати, зачаровувати.  Можна шукати натхнення у власній культурі.

Спробуймо конкретизувати джерела натхення ансамблю "Варшава Київ Експрес". Це радше гуцульська культура, чи південь України з його неслов’янськими мотивами?

Пйотр Кароль Савіцький: За українські впливи на музику нашої групи відповідає мій колега Костек. Я можу тільки від його імені сказати, що на території  України живе стільки різних національностей, етносів, що можна з черпати досхочу – і з гуцульської музики, і з культури кримських татар, практично з кожного регіону України...

А з польської культури?

Пйотр Кароль Савіцький: Тут для мене дуже важлими є ритм і стиль мазурки і куяв’яка - польських народних танців.  Для нас обох дуже важливою є теж єврейська музика. Тому у нашій музиці можна вловити оці мотиви. Тобто, як бачите – як чуєте, у нашій музиці ці всі елементи сполучаються, доповнюються – так як в історії – наші народи жили поряд, запозичували одне від одного, впливали культурно одне на одного... Це неповторність багатокультурності. І ми з цього створюємо власну мову і розмовляємо на сцені цією джазовою мовою...

Про що розповідаєте?

Пйотр Кароль Савіцький: Важко так в загальному сказати... Кожна композиція – інша, кожна має свою власну історію. Є тут багато туги, але теж багато енергії, такої навіть первісної, стихійної енергії, можна навіть сказати – дикої. Останнім часом мені саме ця дикість і первісність подобається у народній музиці, це нічим не прикрашена, відверта історія.

Чи ваш потяг "Варшава Київ Експрес" уже доїхав до Києва? Чи маєте концерти в Україні?

Пйотр Кароль Савіцький: Ми ще не маємо концертів в Україні, але дуже хочемо їх мати. Тому працюємо над цим. Зараз колектив знаходиться на такому етапі, що вже записав альбом. Ми отримали на це грант, записали альбом у чудовій студії... Тепер міксуємо записаний матеріал. А коли вже матимемо на руках альбом, то буде легше організувати концерти. Тепер ми переважно граємо у Польщі, але незабаром їдемо на джазовий фестиваль до Італії, плануємо теж участь у джазовому фестивалі в Чорногорії.

Чи те, що ви пропонуєте слухачеві, якоюсь мірою є даниною моді на world music?

Пйотр Кароль Савіцький:  Ні. Передусім ми поставили перед собою амбітне завдання – створити власну мову. Ми не сполучаємо вже готових ідей, не зіставляємо різні ритми, наприклад, реґґі чи джаз, з готовими фольклорними фразами.  Ми за допомогою народних мотивів, пишемо власну мову, вона є перш за все джазовою, але щоб звучав  етно-джаз, ми ретельно вивчаємо народну творчість. 

Чи є попит на таку музику? Чи є зацікавлення у Польщі?

Пйотр Кароль Савіцький: Варто сказати, що наша потреба грати цю музику пов’язана з потребою поборти у поляків таку відразу до народної музики – це залишки комуністичних часів, коли людей змушували слухати народну музику, але такого низького, примітивного рівня... Це викликало відразу.  Хоча поляки люблять народну музику – не польську. У Польщі популярні ритми Балканів, Латинської Америки, Африки... Але до свого коріння люди якось не охоче сягають. 

Тобто, цитуючи "батька польської літератури" Міколя Рея – "...поляки не гуси і свою мову мають..."

Пйотр Кароль Савіцький: Так, мають свою прекрасну культуру, чудові ритми. Я вважаю, що ритми куяв’яка, мазурки дуже багаті, тут є гарна поліритмія, складний ритмічний поділ... Ця музика може давати натхення. 

Яна Стемпнєвич