Культурний блок розпочинаємо оглядом найважливіших подій, що відбулись у культурному житті Польщі протягом цього тижня.

Orły 2011

А отже, початок тижня позначився важливими подіями у сфері кінематографу. 7 лютого у Варшаві оголошено номінації до «Orłów» – щорічної нагороди Польської кіноакадемії. Кандидати на так званих польських Оскарів змагатимуться у чотирнадцяти категоріях, серед яких «Відкриття року» та «Найліпшій європейських фільм, що з’явився на польських екранах у 2010 році». В конкурсі беруть участь тридцять дві польських стрічки. Переможців буде оголошено 7 березня у Польському театрі у Варшаві.

Також 9 лютого у Вжесьні розпочався 18 загальнопольський фестиваль кіномистецтва «Prowincjonalia 2011». Це конкурс на найліпший телевізійний, документальний або художній фільм, присвячений сільській чи провінційній тематиці. «Prowincjonaliа» відомі своєю відкритістю для малобюджетного кіно: власне завдяки цьому фестивалю розголосу набули таки фільми як «Янгол у Кракові» («Anioł w Krakowie») Артура Вєнцека та «Зажмур очі» («Zmruż oczy») Анджея Якімовського.

І ще одна кіноподія: група студентів і випускників Факультету радіо і телебачення Сілезійського університету в Катовицях вирішили створити перше в Польщі незалежне кіно з використанням трьохвимірних технологій. Згідно з задумом митців, тривимірне зображення відіграватиме у їхньому фільмі цілковито іншу роль, ніж було дотепер, а саме – стане новим засобом виразу. Це має бути 20-хвилинний психологічній трилер під назвою «Вбити!» («Zabić!»). Прем’єра стрічки планується наприкінці червня цього року. Слід також зазначити, що найновіша картина живого класика польського кіно Єжи Ґоффмана «Варшавська битва 1920» також знімається в технології 3D, а в кінотеатрах має з’явитись у вересні.

Серед найважливіших музичних подій цього тижня варто згадати про закінчення VIII Міжнародного віолончельного конкурсу імені Вітольда Лютославського, що відбувався у Національній Філармонії у Варшаві з 3 до 10 лютого. Переможцем конкурсу став поляк Томаш Дарох. Друге місце зайняла Маґдалєна Боянович, також з Польщі, а третє здобув Хее-Янґ Лім з Кореі. Відзначився також українсько-фінський музикант Лукас Стасевський, який отримав четверту нагороду. В цьогорічному конкурсі взяли участь 66 учасників з 21 країни світу. Зазначимо також, що у ці вихідні в Варшаві розпочинається черговий XIV Форум Лютославського, про який ми розповімо за кілька хвилин.

12 лютого у Драматичному театрі Плоцька відбулася прем’єра «Розмов з Пьотром» Яна Новіцького. Спектакль побудований довкола незвичайної кореспонденції, яку видатний актор Ян Новіцький розпочав зі своїм приятелем, легендарним творцем і конферанс’є краківського кабаре «Piwnica pod Baranami» Пьотром Скшинєцьким, вже після його смерті. Це вираз туги автора за своїм приятелем, за розмовами з нім, зустрічами. Раніше кореспонденцію було опубліковано у циклі «Поміж небом і землею» у тижневику «Przekrój».

І врешті анонс. У понеділок 14 лютого в Кракові відбудеться прес-конференція, присвячена ІІ Літературному фестивалю Чеслава Мілоша, що проводитиметься в рамках року Мілоша у Польщі. На питання журналістів відповідатимуть віце-президент міста Кракова Маґдалєна Срока, директор Інституту книжки Ґжеґож Ґауден, директорка Краківського фестивального бюро Ізабела Гельбін та відомий польський літературознавець професор Алєксандер Фют. З детальним планом заходів також можна буде ознайомитись на інтернет-сторінці Року Мілоша www.milosz365.pl .

* * *

XIV Форум Лютославського

7 вечорів сучасної музики, створеної 17 видатними композиторами. У Варшаві в Національній філармонії власне розпочинається XIV Форум Лютославського. Від Равеля до Микєтина – 17 поглядів на сучасну музику. Це одна з найважливіших музичних подій, що відбудуться протягом року в столичній філармонії. А ідея створення такої серії, котра б представляла шедеври музики ХХ й ХХІ сторіччя, з’явилась у 1994 році ще за життя Вітольда Лютославського.

Говорить видатний польський диригент, головний і мистецький директор Національної філармонії Антоні Віт: Власне так. Ця ідея з’явилась за його життя. Директор Корд спільно з Вітольдом Лютославським почали втілювати її у життя. А я продовжую, бо дуже важливо нагадувати про Лютославського, адже за 2 роки матимемо сторіччя від його народження. Саме тому вже якийсь час ми проводимо цей форум що два роки. Треба сказати, що спочатку ця подія мала дещо інший вимір. Її більше було присвячено інтердисциплінарним зустрічам: відбувалися розмови з видатними людьми або мистецькі презентації, виставки. Однак, згодом виявилось, що з організаційних причин нам важко щось таке робити, тому вже якийсь час ми зосереджуємось лише на музиці кількох напрямків. По-перше, це музика ХХ і ХХІ сторіччя; по-друге, це твори, котрі були якось близькі Лютославському; і, врешті, це популяризація молодих авторів, бо Лютославський теж багато для них зробив, заснував стипендії та загалом був до них дуже зичливий.

Антоні Віт

Ці три напрямки охоплять в цьому році 17 композиторів…

Антоні Віт: Так, у цьому році ми представляємо твори 17 композиторів. І це будуть переважно сучасні автори, чиї твори в Польщі маловідомі. Згадаймо хоч би про симфонію Самюеля Барбера, або ж твір Джона Адамса. Також, якщо йдеться про молодих композиторів, то це хоч і відома, але не достатньо широко, ІІ симфонія Микєтина, нагороджена чотири роки тому [призом громадських ЗМІ Opus – прим. пер.]. Ясна річ, що завжди присутні якісь твори патрона фестивалю, й ми намагаємось, щоб це були не ті, що виконуються найчастіше. Отже, цього разу матимемо Подвійний концерт для арфи та оркестру. Оскільки від цього року в нас є композитор сезону – це Павел Микєтин, то нічого немає дивного, що в даному циклі відбудеться також концерт під назвою «Павел Микєтин запрошує», програму якого та виконавців запропоновано, власне, цим молодим та найвидатнішим, наразі, польським композитором.

Це був Антоні Віт, відомий диригент та головний і мистецький директор Національної філармонії. А розмовляли ми про XIV Форум Лютославського, який власне розпочинається у Варшаві й триватиме до кінця наступного тижня.

* * *

mapakultury.pl

У польському Інтернеті з’явився портал, присвяченій локальній культурі країни. Це MapaKultury.pl. І хоч створено його було в грудні, але вже зараз його автори можуть похвалитися понад 40 тисячами користувачів.

А розповідає про цей проект його координаторка Ізабела Жерек з Національного центру культури у Варшаві: Це спільний проект Національного центру культури й Центру громадянської освіти, а також він реалізується під патронатом Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща. Ідея з’явилась тому, що ми зауважили брак порталів, котрі б популяризували польську регіональну культуру. Маємо дуже багато сайтів, що повідомляють про різного роду культурні події, фестивалі, спектаклі, але не йдеться про наше польське культурне коріння. Оскільки, найпростіше тепер звернутись до людей, а передусім до молоді, за допомогою інтернет-платформ, тому й з’явилась ідея отаку базу, яку б ми створювали разом з її рядовими користувачами, представити у віртуальній формі. Отже, мапа культури це соціальна мережа, метою якої є заохочування користувачів створювати повідомлення про місцевості, де вони мешкають, з огляду на локальні об’єкти культури, або ж на постаті, які багато зробили для розвитку польської культури у даному регіоні, але залишаються маловідомими. Також може йтись про традиції, звичаї, котрі зникають, а варто їх зберегти та поділитись ними з іншими.

Про якого типу об’єкти культури Ви говорите? Може теж про якісь організації, котрі функціонують у кожному конкретному регіоні та за допомогою Вашого порталу змогли б себе рекламувати?

Ізабела Жерек: Не зовсім так. Не йдеться про популяризацію самих організацій, а радше, коли я казала про об’єкти культури, то мала на увазі щось типу костелу XV сторіччя, або, скажімо, дім під липою, де жив і творив якийсь видатний митець, письменник. Отже, йдеться про маловідомі місця, котрі, однак, мали величезне значення для нашої культурної історії.

І теж не буде там інформації про локальні культурні події?

Ізабела Жерек: Якщо йдеться про культурні події, то цей портал було створено зовсім не для того, щоб на ньому розміщати інформацію про них. Однак, його зінтегровано з іншим нашим сайтом PlatformaKultury.pl. Там можна вписати подію та зазначити на мапі місце, де вона відбуватиметься.

Отже, якщо захочу подорожувати Польщею слідами якогось, скажімо, видатного поета, то чи MapaKultury.pl зможе мені в цьому допомогти?

Ізабела Жерек: Це, власне, і є нашою метою, щоб ті місця, котрі нам мало відомі, або ж якісь постаті, чиєї історії ми не знаємо, ми могли вписати у рядок пошуку на сторінці. І тоді, зокрема, бо існує така функція, інформація про них з’явиться на екрані у формі шляхів. Наприклад, шлях слідами поетів, або ж маємо також на порталі шлях слідами єврейських цвинтарів. Отже, те, про що Ви питаєте, є можливим. Адже це освітній портал, створений також для вчителів, які можуть скористатись з мапи, аби спланувати екскурсію з учнями у кожному регіоні Польщі.

А отже, якщо відвідуватимете Польщу, то продумуючи свій маршрут, не забудьте скористатись з порталу MapaKultury.pl. Натомість, розповідала нам про цю сторінку її координаторка пані Ізабела Жерек з Національного центру культури у Варшаві.

Антон Марчинський