• Огляд культурних подій тижня
  • Audio5.73 MB
  • 20.02.2011

На цьому тижні відбулась низка важливих подій пов’язаних з кіно.

15 лютого в Єлєнєй Ґурі розпочався 14 міжнародний кінофестиваль «Zoom – Zbliżenia 2011». Формула фестивалю дуже широка, адже до участі запрошуються як художні, так і документальні, а також анімаційні стрічки. Учасниками можуть стати не тільки фільми в традиційному розумінні, але й найрізноманітніші експерименти, що здійснюються за допомогою камери. Тематика фільмів також нічим не обмежується. До конкурсу було зголошено 300 фільмів з більш ніж 20 країн світу, відбір до програми пройшли 73 стрічки. Міжнародне журі під керівництвом режисера Славоміра Фабіцького оголосить переможців на урочистому закритті фестивалю сьогодні ввечорі.

Днем пізніше, 16 лютого, у Кракові розпочалася інша важлива кіноподія – конференція «Eurocinema Expo 2011». Це зустріч представників культури та кіноіндустрії з фахівцями у галузі новітніх цифрових технологій. Під час конференції було продемонстровано додаткові можливості використання технології 3D у кіно, такі як трансляції опери та балету, концертів, спортивних змагань тощо. У виставковій частині учасники могли ознайомитись з найновішим обладнанням, яке останнім часом з’явилось в сфері тривимірних технологій.

Вийшов третій випуск диску DVD «Polish Shorts», виданий Інститутом Адама Міцкевича у співпраці з краківським Кінофондом та за підтримки Польського інституту кіномистецтва. Головна мета проекту «Polish Shorts» – це популяризація польських короткометражних фільмів за кордоном. Видання включає в себе 12 коротких художніх, документальних та анімаційних стрічок 2010 року. Серед представлених на диску – документальний фільм «Шматочок літа» («Kawałek lata») Марти Мінорович, який став лауреатом гран-прі на Міжнародному фестивалі короткометражних фільмів у французькому Клєрмон-Ферран.

З 21 до 27 лютого в Лудзі вдруге відбуватиметься Rubinstein Piano Festival. Організатором цього піаністичного фестивалю є Міжнародний музичний фонд імені Артура Рубінштейна. Під час урочистого відкриття заходу виступить американський піаніст Ґеррік Олссон, переможець VIII Шопенівського конкурсу в 1970 році. Головні концерти фестивалю відбуватимуться в Лудзькій філармонії та в Музеї міста Лудзь. Слід зазначити, що окрім суто музичної частини гості фестивалю матимуть нагоду переглянути французький документальний фільм «»Arthur Rubinstein» режисерки Марі-Клер Марґоссян, відвідати виставки, присвячені цьому видатному піаністу, а також зустрітись з його доньками – Евою та Аліною.

Натомість, українські любителі музики у ці ж дні зможуть послухати твори Фридерика Шопена у виконанні польської піаністки Йоанни Лавринович. Концерти відбудуться в Києві, Харкові, Дніпропетровську та Житомирі. Захід проходитиме за підтримки Польського інституту у Києві.

* * *


кадр з фільму "Мати Тереза від котів", реж. Павел Саля

В суботу 19 лютого у варшавському кінотеатрі «Iluzjon» розпочався показ фільмів в рамках циклу «Dobre, bo polskie - 2010 próba podsumowania» – «Добре, бо польське – 2010, спроба підсумку». Мета такої ретроспективи – представити найліпші польські прем’єри 2010 року.

А детальніше нам про це розповість Марлєна Ґабришевська з Програмного відділу Національної фільмотеки Польщі:

Це такий цикл, в якому ми вирішили представити найліпші, на нашу думку, фільми, які мали прем’єру в 2010 році. Йдеться про польські фільми, які отримали високу оцінку як критиків, так і глядачів. Загалом це дев’ять стрічок. Отже, в нас можна буде побачити чудовий дебют Павла Салі «Мати Тереза від котів». В основі цього фільму лежить реальна історія вбивства матері двома її синами. Ця стрічка здобула велике визнання зокрема на фестивалі у Карлових Варах, де виконавці головних ролей Філіп Ґарбач та Матеуш Косьцюкєвич отримали нагороди за найліпші чоловічі ролі. Також можна буде побачити дещо оффовий, нішовий фільм «Проста історія кохання». У нашій підбірці є також дуже неоднозначний фільм «Różyczka» Яна Кідави-Блонського, в основі якого лежить реальна історія письменника та історика Павла Ясєніци, який перебував під спостереженням Служби безпеки, чиєю агенткою була його власна дружина. Також можна буде подивитись дуже гарний візуально новий фільм Яна Якуба Кольського «Венеція». Події цієї стрічки відбуваються під час ІІ світової війни, але це дуже теплий фільм з гарними зйомками Артура Райнхарта, де розповідається про пошуки тепла і втечи від безладу війни.

А отже, у Вашій підбірці знайшлося місце не тільки для дуже відомих, можна навіть сказати, легендарних постатей польського кіно, таких як Сколімовський та Махульський, але також і для молодих авторів.

Марлєна Ґабришевська: Саме так. У нашому переліку опинились фільми класиків польського кіно, їхні найновіші стрічки, але також праці дебютантів. Серед них вже згаданий мною Павел Саля, документаліст, а «Мати Тереза від котів» є його першим художнім фільмом. Ще один молодий автор це Марцін Врона. Показуватимемо «Хрещення», це його другий фільм, котрий з’явився на екранах у тому ж році, що й перший – «Моя кров». Це стрічка дуже специфічна та неоднозначна, оскільки Марцін Врона представляє в ньому, так би мовити, чоловічу точку зору. Тож фільм цей чоловічий, дуже міцний.

Протягом тривалого часу говорилося, що польське кіно переживає кризу, а ви представляєте фільми створені всього лише протягом одного року. Чи це значить, що криза закінчується та польський кінематограф починає відроджуватися?

Марлєна Ґабришевська: Так, напевно. Думаю, що дійсно протягом короткого періоду ми мали певний занепад у польському кіно. З’являлися фільми, але не такі, що залишаються в пам’яті. Проте, вже протягом якогось часу – останніх 2-3 років – у польському кіно спостерігається виразне пожвавлення. Гадаю, що це пов’язано передусім зі зміною тематики кінооповідань, як теж і зі зміною їхньої стилістики. Отже, поза сумнівом, відродження кінематографу в Польщі відбулось. Маю надію, що воно триватиме й надалі. І це також хочемо показати глядачам: те, що час повернутися до польського кіно, адже насправді можна побачити чимало дивовижних фільмів.

Нашою гостею була Марлєна Ґабришевська з Програмного відділу Національної фільмотеки Польщі, а розмовляли ми про цикл «Добре, бо польське – 2010. Спроба підсумку». Отже, якщо захочете познайомитись з найновішим польським кіно, то завітайте до Національної бібліотеки у Варшаві, де покази фільмів відбуватимуться щовечора до кінця наступного тижня.

* * *

ЄВРО-2012 – це не лише спорт або бізнес. Також, це чудова нагода для співпраці у сфері культури як між Україною та Польщею, так і між обома цими країнами й рештою світу. Саме таке переконання стало лейтмотивом для «Європейського стадіону культури», про який нам розповість Ізабела Жерек з Національного центру культури у Варшаві:

Ізабела Жерек: Ідеєю виникнення цього проекту було підключення до чемпіонату Європи з футболу, який відбудеться в наступному році. Господарями цієї події, як відомо, будуть Польща і Україна. Ми хотіли, користуючись цією нагодою, показати світові, Європі, що ми не тільки маємо спортивну інфраструктуру, потрібну для цього чемпіонату, але маємо теж багату культуру. Цю культуру можемо представити, можемо нею похвалитися й поділитися з іншими. Люди, що приїдуть на цей чемпіонат, матимуть можливість познайомитися з усім багатством нашої культури. Попередньо плануємо реалізовувати проект у червні 2012 року, але припускаємо також, що його часові рамки розширюватимуться. Серед завдань «Європейського стадіону культури» подолання стереотипів, створення системних знарядь співпраці поміж Польщею, Україною та країнами Східної Європи, організація спільних культурних подій, інтеграція молоді тощо.

Ким є організатори цієї події?

Ізабела Жерек: Проект вписано в урядові програми президентів Польщі та України. Вже було підписано порозуміння про співпрацю в створенні «Європейського стадіону культури» в рамках підготовки до ЄВРО-2012. Маємо підтримку Польського інституту в Києві, а також багатьох інших партнерів, спільно з котрими працюватимемо над цим проектом.

Організатором даної події буде також Національний центр культури у Варшаві, з представницею якого – Ізабелою Жерек – ми, власне, розмовляли.

Антон Марчинський