11 квітня виступом Чіка Коріі, одного з найвидатніших джазових піаністів ХХ сторіччя, у Кракові розпочався 17 Міжнародний фестиваль «Старі й молоді, тобто джаз у Кракові». Другим хедлайнером фестивалю став концерт з найновішим проектом польського саксофоніста Адама Пєроньчика «Komeda – The Innocent Sorcerer», тобто «Комеда – невинний чарівник». В цьому проекті, прем’єра якого відбулась у середу, автор надихався творчістю відомого польського джазового композитора Кшиштофа Комеди, який, зокрема, написав музику до фільму «Дитина Розмарі» Романа Полянського. Завершиться фестиваль завтра, 18 квітня, виступом молодих джазменів з гурту Karimski Club.

«goEast» – Фестиваль фільмів Центральної та Східної Європи у Вісбадені завершився польським тріумфом. Адже на цьому, 11 вже випуску фестивалю, який закінчився 12 квітня, нагороду за найліпший документальний фільм отримав Пьотр Стасік, режисер стрічки «Remembrance and Future» – «Спогади і майбутнє». «Я повернувся у спогадах до часів дитинства і вирішив зробити про це фільм» – розповідає автор нагородженого твору. Ще одну найвищу відзнаку журі дало Ігору Хойни, студенту Вищої державної кінематографічної, телевізійної і театральної школи у Лодзі за короткометражний етюд «Przez szybę» – «Крізь вікно». А в категорії «Найліпший анімаційний фільм» було нагороджено студента тієї ж Лодзької кіношколи за стрічку «B-1033».

З 14 до 17 квітня у Варшаві триває 9 Свято німого кіно. Безперечною домінантою цьогорічного перегляду є німецькі фільми майже сторічної давності, а передусім йдеться про твори Фрідріха Вільгельма Мурнау. Так, зокрема, ще сьогодні ввечері можна буде побачити його легендарну стрічку «Носферату: Симфонія жаху». Окрім того, двома важливими пунктами програми цього заходу стали перші фільми польської зірки німого кіно Полі Неґрі «Жовтий паспорт» 1917 року і «Бестія», знята у Польщі на рік раніше.

І, врешті, анонс. Вже традиційно, як і кожного року, в Страсний тиждень у Кракові триватиме 8 вже фестиваль «Misteria Paschalia». Ця подія є унікальною нагодою аби за допомогою прекрасної і нерідко маловідомої музики Ренесансу і Бароко проникнутись духом Великодньої таємниці. Гостями фестивалю неодноразово ставали такі світові зірки класичної музики, як, скажімо, Джорді Савалль з двома його легендарними колективами Le Concert des Nations і Hespérion XXI, або ж Accademia Bizantina Оттавіо Дантоне та Europa Galante Фабіо Біонді. Всі концерти можна буде почути у прямому ефірі 2 каналу Польського радіо. Отже, Страсний тиждень і Великдень, Краків, «Misteria Paschalia».

*   *   *

На цьогорічному Міжнародному бієнале мистецтва в Венеції Польща вперше буде представлена мешканцем іншої країни. Адже скликане Міністерством культури та національної спадщини журі відібрало для участі в Бієнале проект ізраїльської художниці Яель Бартани. Гості павільйону «Полонія» побачать три її фільми: «Mary Koszmary» (2007 року), «Mur i wieża» (2009 року), і, врешті, «Zamach», створення якого ще триває, а прем’єра відбудеться 4 червня на відкритті події.

Чому саме ізраїльську художницю запрошено представляти Польщу на цьогорічному Бієнале?

Ганна Врублєвська, директорка Галереї «Захента» у Варшаві і павільйону «Полонія» у Венеції: Переможний проект було відібрано з кільканадцяти претендентів. У своєму рішенні журі написало: після бурхливої дискусії журі конкурсу на проект виставки в польському павільйоні на 54 Бієнале мистецтва у Венеції вибрало пропозицію ізраїльської художниці Яель Бартани «And Europe Will Be Stunned» / «...і здивується Європа». Кураторами проекту є Себастіан Ціхоцький та Ґаліт Ейлят. В павільйоні Polonia буде показана трилогія, з якої на даний момент вже створено фільми «Mary Koszmary» та «Mur i Wieża». Замикатиме цикл нова стрічка художниці, прем’єра якої відбудеться на Бієнале. Ізраїльська мисткиня вже кілька років творить свій проект у Польщі в співпраці з організаціями культури та активістами. Однак, трилогія Бартани долає формат національного мистецтва. Проект порушує політичну уяву, протиставляючи нас тому, що є неможливим – альтернативній версії історії та нереальним політичним проектам. Фільми відкривають багатовимірну дискусію про сіонізм, польський антисемітизм, ізраїльський колоніалізм, а також міфи і фантазми, які за ними криються.

Яель Бартана.Фото: Даніель Мейр

Яель Бартана, художниця: Взагалі-то, я б хотіла звернутись до причини того, чому я знаходжусь тут, в галереї «Захента» і представлятиму Польщу на Венеційському бієнале. Я пам’ятаю свою першу зустріч з Йоанною Митковською та Анджеєм Пшиварою в моїй майстерні в Амстердамі у 2003 році. Це була довга, захоплююча та насичена зустріч. І тоді, пам’ятаю, Йоанна сказала мені про своє переконання, що я знайду в Польщі щось дуже цікаве, здійснюючи свою мистецьку працю. Також вона сказала, що обидва суспільства – як ізраїльське, так і польське – дуже схожі між собою, і це дуже цікаво було б показати.

Чому трилогія Яель Бартани унікальна?

Себастіан Ціхоцький, куратор експозиції: Проект Яель Бартани унікальний з кількох причин. Звісно, було б труїзмом підкреслювати, що вперше за понад сторічну історію Венеційського бієнале Польщу представлятиме іноземець. Яель Бартана покаже проект, який відноситься до цілого спектру глибоко польських мотивів і тем. Маємо справу з художницею, котра протягом кількох останніх років вже багато зробила для польської культури, займаючись темами, котрих польські митці можливо не хотіли б навіть торкатись. Те, що Яель Бартана робить в своєму мистецтві, як і те, що зробила в своєму найновішому творі, тобто в третьому фільмі, котрий завершує її польсько-єврейську трилогію, – це вибуховий матеріал. Що є для нас надзвичайно цінним. У польському павільйоні ми покажемо погляд прибульця, когось чужого, хто аналізує нашу традицію, історію, та звертається до забутих або ж змаргіналізованих нарацій.

«Mur i Wieża» («Wall and Tower»), 2009
фото: Magda Wunsche & Samsel

Авторка – іноземна художниця. Однак, безпосередню участь в створенні проекту брало багато поляків, зокрема, середовище «Політичної критики». Які Ви маєте враження від такої співпраці?

Яель Бартана, художниця: Себастіан назвав цей проект вибуховим, і я насправді була захоплена тим, що спостерігала протягом 5 днів зйомок [останнього фільму трилогії – прим. пер.]: тією енергією, з якою молоді поляки бажають змінити Польщу. Вони прагнуть, щоб вона була багатокультурна, відкрита на світ, і, в певному сенсі, вільна від історії: це дійсно прагнення великих змін. В цій енергії, заангажуванні було щось неймовірне, що я бачила від самого початку проекту. В цьому теж було повне розуміння мої бажань, уявлень того, як створити новий образ Польщі.

Запрошення національними павільйонами іноземців стало все частішим на Бієнале у Венеції. Чи це свідчить про якийсь зворотній пункт в історії цього заходу?

Ґаліт Ейлят, кураторка експозиції: Це Бієнале буде непересічним явищем: двоє ізраїльських митців присутні на тій самій виставці: один виставлятиметься в польському павільйоні, а другий – у ізраїльському. І я хотіла б підкреслити, що ми більше не говоримо про національність художника. Адже, наприклад, польський павільйон, який представляє певну культуру, запросив Яель взяти участь у своїй експозиції. Отже, не йдеться про її національність, але тільки про власний погляд на Польщу та про її стосунок до польської культури. Я вважаю, що це дуже цікава зміна як на Бієнале, котре ґрунтується на роботі національних павільйонів.

Антон Марчинський