"Перед крамницею ювеліра". Фото: Анджей Марія Марчевський/Nowy Teatr

Напередодні беатифікації Івана Павла ІІ, 29 квітня в слупському Новому театрі ім. Віткація, відбулась прем’єра найвідомішої, мабуть, п’єси папи-поляка – «Перед крамницею ювеліра». В цьому творі, написаному ще в 1960 році, єпископ Кароль Войтила розважає про істоту кохання та супружного життя. Нову постановку здійснив Анджей-Марія Марчевський, який був також першим у Польщі режисером, що відважився взятися за цю п’єсу ще тридцять років тому.

У той же день у місті Лодзь розпочалися 21. Лодзькі балетні зустрічі. Провідним мотивом цьогорічного фестивалю буде звернення до творчості найвидатніших хореографів ХХ сторіччя. Спектаклем, який у п’ятницю, власне, відкрив захід, стали «Зустрічі в двох незавершених актах». Ця постановка Еви Виціховської, Кшиштофа Кніттля і Еви Блюм-Квятковської була можливою завдяки співпраці Великого театру в Лодзі та Польського театру танцю у Познані. Даний фестиваль є найбільшим та найпрестижнішим заходом в балетному житті Польщі. Це непересічна нагода для зустрічі й обміну досвідом діячів балету з усього світу, а для глядачів – це можливість насолоджуватись найліпшими зразками хореографічного мистецтва. Захід триватиме аж до 5 червня.

16. Фестиваль та 14. Конкурс вокального мистецтва ім. Ади Сарі розпочався в п’ятницю в Новому Сончі на самому півдні Польщі. В понад тижневій події візьмуть участь п’ятдесят сім молодих співаків з п’ятнадцяти країн світу (в тому числі й з України). Окрім самого конкурсу фестиваль матиме дві незабутні перлини, через які варто було б, без сумніву, стати їхнім свідком. Отже, 29 квітня в базиліці святої Малґожати в Новому Сончі відбулось перше польське виконання ораторії Антоніна Дворжака «Свята Людмила». Натомість, 5 травня в костелі Непорочної Матері Божої прозвучить твір Кшиштофа Пендерецького «Сім брам Єрусалиму». Диригуватиме сам автор.

З 30 квітня до 14 травня вже увісімнадцяте відбувається Бидґоський оперний фестиваль. Цікаво, що гості події зможуть не лише насолодитись найліпшими зразками оперної музики, але й сучасним балетом, адже швейцарський колектив Bejart Ballet Lausanne, створений видатним французьким хореографом Морісом Бежаром, привезе до Польщі дві постановки свого патрона: «Dionysos» і «Le Chant Du Compagnon Errant». Однак головною подією, яка в останню суботу квітня відкрила фестиваль, є найновіша інтерпретація «Богеми» Джакомо Пуччіні, запропонована глядачам режисером Мацєєм Прусом і театром Opera Nova.
*     *     *

Минулого тижня в Україні завершився, власне, прийом заявок до Конкурсу на найкращу концепцію музейного проекту, спрямованого на розвиток польсько-українських культурних відносин. Отже, конкурс триває і його результати буде урочисто оголошено 16 травня в Мистецькому Арсеналі у Києві.
Окрім Польського інституту в Києві співорганізатором є також Український центр розвитку музейної справи, з головою правління якого, Владиславом Піоро, ми розмовляємо (звуковий файл).
*     *     *

Кшиштоф Комеда

27 квітня видатному польському композиторові Кшиштофові Комеді виповнилось би 80 років. Комеда, а насправді – Кшиштоф Тшцінський, проживши недовге життя (всього лише 37 років) став одним з найвизначніших польських джазменів. Окрім того, як композитор він створив музику до понад 60 фільмів, співпрацюючи, зокрема, з Романом Полянським в кожному, фактично, фільмі аж до своєї смерті.
Аби відзначити 80-річний ювілей митця Фонд «Cinema Paradiso» та Центр кінокультури «Stylowy» в Замості створили 4-денну програму святкування, яка включатиме як перегляди фільмів, музику до яких написав Комеда, так і виступи сучасних джазових колективів, котрі таким чи іншим чином надихалися творчістю цієї видатної постаті.

Напередодні події ми розмовляли з її співорганізатором.

Дарек Дужинський: Кшиштоф Комеда був видатним польським композитором музики для кіно, а також джазовим піаністом, який, на жаль, як у Польщі, так і в Європі був значно менш відомий, ніж в Сполучених Штатах, де здобув величезний успіх. Там він співпрацював з такими видатними режисерами як Роман Полянський та Єжи Сколімовський. Звісно, що їхні фільми ми також представляємо в рамках нашої події в Замості.

Комеда належав до грона піонерів джазу у Польщі, чи не так?

Дарек Дужинський: Так, Кшиштоф Комеда був піонером сучасного джазу в Польщі. Це завдяки йому джаз в 60-х та 70-х роках зазвучав цілковито по-новому, ніж це було перед цим.

Пане Дарку, чи можна сказати, що Комеда започаткував якусь суто польську специфіку джазу в тій музиці, що залишив по собі?

Дарек Дужинський: Ну, тут, якщо говоримо про виключно польську специфіку, то це вже перебільшення, адже він мав успіх також і за кордоном, а навіть – про що ми вже говорили – передусім за кордоном. Отже, я б не хотів казати, що йдеться тільки про Польщу. Кшиштоф Комеда належав до того покоління 60-70 років, а в тому числі йдеться і про Романа Полянського, і про Анджея Вайду, і про все те товариство, зосереджене довкола Лудзької кіношколи, яке – на тлі Радянської влади, що панувала в Польщі та переслідувала джаз – творило такий собі анклав для цієї музики: там джаз міг не тільки існувати, але й розвиватися, що створювало ілюзію якоїсь свободи.

Антон Марчинський