Наприкінці минулого тижня у Вроцлаві відбулось урочисте вручення поетичної нагороди «Silesius 2011». У квітні під час прес-конференції, присвяченої цій події, організатори вже оголосили лауреатку за творчий доробок. Нею стала Уршуля Козьол – поетеса, письменниця, багаторічна редакторка вроцлавського часопису «Оdra». Цього ж разу було оголошено лауреатів у двох номінаціях: «Книжка року» та «Дебют року». Таким чином, у першій категорії переможцем став Богдан Задура за збірку поезії «Nocne życie». Нагадаю, що під кінець березня цей автор провів низку творчих зустрічей в кількох містах України, про що ми повідомляли в одній зі своїх передач. Натомість, повертаючись до нагороди «Silesius 2011», слід ще сказати, що дебютанткою року стала Кіра Пєтрек за том «Język korzyści».

 Варто зазначити, що початок травня у Польщі справді є порою літературних нагород. «Silesius 2011» вже вручено, а номінації оголошено на ще двох інших заходах: це «Gdynia 2011» i найпрестижніша, мабуть, у Польщі – варшавська «Nike 2011». Обидва оголошення номінацій відбулись 12 травня під час 2 Варшавського ярмарку книжок у столичному Палаці культури та науки. Отже, на Ґдинську нагороду претендують по п’ять авторів у трьох номінаціях: «Поезія», «Проза» та «Есеїстика». Натомість, якщо йдеться про «Nike», то маємо тут справу з сімома номінаціями: «Роман», «Поезія», «Есе», «"Репортаж», «Автобіографія», «Щоденник» та «Оповідання».

Завершився конкурс на найліпший короткометражний фільм, присвячений польській культурі. Захід називався «I, Culture» і ми повідомляли про його початок ще у березні. Нагадаю, що йшлося про стрічки, які мали б популяризувати польську культуру на світі та були б присвячені трьом видатним її представникам: Каролю Шимановському, Чеславу Мілошу та Станіславу Лєму. Отже, переможців оголошено. Це три фільми, що посіли 1, 2 та 3 місця; окрім того було відзначено ще дві праці: одна з них отримала приз глядацьких симпатій, а друга – спеціальну нагороду міністра культури та національної спадщини Республіки Польща Боґдана Здроєвського. Всі стрічки можна буде побачити на сайті millionyou.com.

І ще одна подія в культурному житті Польщі, про яку варто згадати. Цього разу йдеться про музику: 9 травня у Мистецькому центрі «Fabryka Trzciny» було вручено нагороди Фонографічної академії «Fryderyki 2011». Музика відзначалась тут у трьох категоріях: класична, розважальна і джазова, і, зокрема, відповідно до кожної, нагороди за творчий доробок отримали Єжи Максимюк, Войцєх Млинарський та Влодзімєж Нагорний. «Fryderyki» – це одна з найважливіших музичних нагород Польщі, а її особливістю є те, що до участі у конкурсній програмі зголошуються самі виконавці, а також звукозаписувальні компанії, з якими вони співпрацюють; журі, натомість, не впливає на список претендентів.

 * * *

У ніч з суботи на неділю у Варшаві та багатьох інших містах Польщі відбулась Європейська ніч музеїв. У самій польській столиці такий захід проходив вже ввосьме. Про що, власне, йдеться? А отже, музеї, галереї й інші освітні та культурні організації, з яких цьогоріч у самій тільки Варшаві приєдналось до акції понад дві сотні, , а ще Президентський палац та Парламент відкривають свої двері для всіх бажаючих тоді, коли зазвичай це є неможливим, тобто вночі. На додаток, доброю традицією стало показувати не лише, скажімо, свої постійні експозиції, але і готувати для гостей свята якісь цікавинки: або показати музейні сховища, зазвичай недоступні для більшості з нас, або ж якимось іншим чином так наблизити експонати до глядачів, щоб вони стали чимось живим тут і зараз, аби вони втратили свій запах нафталіну і – що ж, часом буває спокуса і так подумати – стали ближчими до життя. Отже, ми попросили кількох учасників Ночі музеїв 2011 розповісти про те, що особливого вони приготували з цієї нагоди для своїх відвідувачів.

Оскільки цей рік у Польщі оголошено роком Марії Склодовської-Кюрі, то нічого дивного немає в тому, що одна з найпомітніших подій Ночі музеїв присвячена цій видатній постаті.

Розповідає Анна Овсяни з сервісу InfoPraga.com.pl: Це міська гра, збудована на біографії Марії Кюрі-Склодовської, так би мовити, слідами її життя у Варшаві: там, де ходила до школи, де зростала і де створила власний інститут. Отже, це така розповідь про Марію, її життя, але на тлі варшавської історії. Є також завдання, присвячені її науковому життю, відкриттям, закордонним зв’язкам, перебуванню у Парижі. Тож, йдеться про багато аспектів: як про її особисте, так і професійне, наукове життя.

Одним з традиційних учасників Ночі музеїв є Національний музей у Варшаві. Яку програму приготували в цьому році там?

Говорить речниця музею Катажина Вакула: Ми приготували цікаві заходи як для молоді і дітей, так і для дорослих. Дуже великий інтерес викликає «Вечірня казка у музеї». Окрім того, ми запрошуємо до виняткових зустрічей з реставраторами картини Яна Матейка «Битва під Ґрюнвальдом». В даний момент здійснюються серйозні реставраційні праці над цим полотном – вже вдруге за його історію. Отже, аж до півночі можна було задавати питання реставраторам, дізнатись, на якому етапі знаходяться праця, як виглядатиме картина потім і так далі. Окрім того, ми запросили учасників до тематичних «зустрічей з творами мистецтва», котрі відбувалися у постійних експозиціях.

Мацєй Маґура-Ґуральський, хранитель Музею Азії та Тихоокеанського регіону у Варшаві розповідає про програму власного осередку: По-перше, це вже завершення виставки «Лазур і бірюза. Традиційна кераміка з Узбекістану і Таджикістану». Екскурсію проводила комісар виставки Кароліна Кшивіцька. А з таких «живих» заходів ми мали дуже цікавих гостей: вже черговий раз це були тибетські монахи з Індії, з монастиря «Дрепунґ». Вони співали, танцювали, а також робили різні твори мистецтва, як, наприклад, скульптури з масла або ж мандали з піску. Окрім того відбувся показ школи Тай Чі – китайської медитації в русі та мистецтва збереження здоров’я.

Катажина Касіца з Музею Фридерика Шопена у Варшаві:
В нашому музеї у цю, власне, ніч окрім постійної інтерактивної виставки ми приготували також спеціальні заходи. Отже, на терасі музею ми мали шанс послухати Mateusz Kołakowski Trio, таким чином у Музеї Фридерика Шопена звучав джаз. Також відбувся дуже цікавий аудіо-візуальний перформанс групи INIRE «chopinintimacy». А також на головному подвір’ї ми запрошували на «Chobeeth» – покази моди Дори Криніцкі, яка надихалася костюмом 19 сторіччя. Окрім того, у концертному залі відбулась ще одна дуже цікава подія, бо тут можна було послухати класичного Шопена у виконанні Маріуша Клюпчика, а також в авангардній версії – у виконанні Йоанни Дуди. Тож ми провели чудову ніч з Шопеном.

Окрім Варшави, Європейська ніч музеїв відбувалася також в десятках інших міст Польщі. Так, приміром, одним з найвідоміших учасників події у Західній Польщі є познанський Центр культури «Замок».

Розмовляємо з керівницею відділу промоції цієї установи Йоанною Пшиґонською: В Ніч музеїв ми передусім запрошували до перегляду тих виставок, котрі представлені у Центрі культури «Замок». Через те, що їх можна побачити вночі, до «Замку» справді приходить багато познанців і туристів. Маємо зараз виставку «World Press Photo». Познань є першим містом Польщі, куди цю виставку привезли, тому саме туди найбільші черги. Натомість, Центр культури «Замок» знаходиться в останньому збудованому в Європі замку для правлячого володаря. Він має 100 років, натомість матеріали використані для його будівництва – 100 мільйонів років (це пісковик і мармур). У них записана історія нашої планети, а тому при нагоді Ночі музеїв ми приготували спеціальну презентацію збережених у інтер’єрах замку скаменілостей тварин, які колись жили на землі. У зв’язку з цим відбулась лекція палеонтолога доктора Вольнєвіча про той світ, який існував 100 мільйонів років тому.

Антон Марчинський