В середу 18 травня у Торуні відбулось урочисте вручення нагород «Події музейного року – Sybilla 2010». Це найбільший захід, де відзначаються непересічні досягнення у музейному житті Польщі. Цьогоріч свої заявки на участь у конкурсі надіслали 163 музеї з усієї країни. Нагороду в головній категорії «Найліпша мистецька виставка» отримав Музей японського мистецтва і техніки Manggha за експозицію «Натюрморт з японською лялькою». Окрім того, нагороди були вручені ще у восьми категоріях, а в одній – «Природознавча виставка» – цього разу не був відзначений жоден учасник.

 Наступного дня, тобто у четвер в Кракові відбулось довгоочікуване відкриття Музею сучасного мистецтва MOCAK (у офіційній назві цієї установи використана англомовна абревіатура від Museum of Contemporary Art in Kraków). На відкритті був присутній Президент Республіки Польща Броніслав Коморовський. В музеї, що знаходиться поруч з колишньою фабрикою Оскара Шиндлєра на правому березі Вісли, вже тепер можна побачити шість виставок: чотири тимчасові («Історія в мистецтві«», «Нагорода Фонду Vordemberge-Gildewart», «Bibliophilia» Мауріція Ґомуліцького та «Alias: Madeleine Sante»), а також дві постійні («Колекція MOCAK-у» та «Бібліотека Мєчислава Порембського»).

В той самий день і також у Кракові розпочався 4 Фестиваль музики кіно, головним гостем якого став японський композитор Дзьо Хісаїші, автор музики до оскароносної стрічки «Spirited Away»– «Віднесені духами». Фестиваль приготував для своїх гостей цілу низку прем’єр, серед яких є, зокрема, музика до польської комп’ютерної гри «Відьмак 2». Ще однією родзинкою фестивалю став музичний супровід до першої частини «Піратів Карибського моря» у виконанні симфонічного оркестру під диригуванням самого автора цього хіта – композитора Клауса Бадельта. Закриється фестиваль у неділю ввечері виконанням сюїти з польського серіалу «Czas Honoru» Бартоша Хайдецького.

 І, врешті, згадаємо про 8 Познанську балетну весну, котра вчора відкрилась у Великому театрі ім. Станіслава Монюшка у Познані спектаклем «Black&White» авторства трьох хореографів: Яцека Пшибиловіча, Ітціка Ґалілі та Рамі Бе’ер. Триватиме захід до 27 травня, а протягом цього тижня будуть представлені праці балетних труп з Польщі, Чехії, Голландії та Великобританії.

*   *   *

Наприкінці минулого тижня у Варшаві відбулась непересічна подія для польської культури. Прем’єр Польщі разом з представниками суспільної ініціативи «Громадяни культури» поставив підпис під так званим «Пактом для культури». Йдеться про чотиристорінковий набір тез, котрі передбачають цілком нові принципи функціонування цієї сфери у суспільному житті Польщі, в тому числі йдеться і про суттєве збільшення її фінансування. «Це тріумф культури над владою» – підсумував подію Дональд Туск.

Ярослав Ліпшиц

А про що конкретно йдеться, нам розповідає один з авторів цього документу та його підписант – Ярослав Ліпшиц з Фонду «Сучасна Польща».

«Пакт для культури» – це документ, підготовлений дуже різнорідними середовищами. Бо до числа «Громадян культури» може приєднатись кожен, хто тільки захоче. Отже, серед «Громадян культури» представлено всі галузі мистецтва, а також – неурядові, освітні організації тощо… Це величезна група людей. І вони, власне, приготували такий набір тез, котрі говорять як можна поліпшити ситуацію в сфері культури в Польщі. Ці тези, власне, й складають «Пакт для культури», а уряд зараз під ними підписався. Тобто, уряд прийняв на себе певні зобов’язання щодо змін, котрі мають тепер відбутись в державній культурній політиці.

Які це зміни? Наскільки вони масштабні?

Ярослав Ліпшиц: Ці серйозні зміни, адже йдеться про дворазове збільшення бюджету на культуру в Польщі. Наразі це 0,4 % нашого бюджету, а до 2015 року уряд зобов’язався підняти цю частину до 1 %. Однак, йдеться не лише про гроші. Бо мова також про цілу низку структурних змін, котрі стосуються способу управління культурою. Таким чином, йдеться про відкритий доступ до цих суспільних коштів, аби кожен суб’єкт, незалежно від того, чи це державна, чи неурядова організація, міг складати заявки на такі дотації. Йдеться також про прозорість діяльності у цій сфері, бо з’явиться обов’язок публікації всіх фінансових звітів про реалізацію громадських програм, чого до сьогодні не було. Величезний наголос створено на культурній освіті, на медійному, інформаційному боці цього питання; йдеться теж про наголос на створенні таких нових культурних установ, котрі є необхідними в цифрову епоху (це, наприклад, медіатеки). Також мова про перенесення предметів культури в цифровий формат, бо ми всі поволі у своїй комунікації з іншими переходимо до Інтернету.

Кшиштоф Зануссі

Чи можна сказати, що з огляду на незадовільні кошти, які призначалися в Польщі на цю сферу раніше, тут з культурою була не найліпша ситуація?
Це запитання ми адресуємо до видатного польського режисера Кшиштофа Зануссі.

Кшиштофа Зануссі: Фінансово з усією нашою економікою є не найліпше, бо надолужуємо багато змарнованих післявоєнних десятиріч, коли ми мали невдалу індустріалізацію та кульгавий розвиток. Отже, зараз наганяємо втрачене в кожній галузі: і в освіті, і в культурі, і в службі охорони здоров’я. Тож, нічого дивного, що на культуру бракує грошей. Але радію, що цей уряд – хоч його вважають дуже прагматичним – розуміє, що в культурі йдеться про сенс життя, і це не якась пуста прикраса або ж розвага після праці та доброго обіду. Одним словом, цей пакт матиме передусім символічне значення. Не стільки йдеться про те, що збільшаться кошти на цю галузь, але про розуміння людини, що вона живе для культури, а ціле суспільство розвивається для того, аби жити на щораз вищому культурному рівні. Адже з протилежного боку – варварство.

А чи, на Вашу думку, збільшення фінансування культури автоматично значитиме підвищення її якості?

Кшиштоф Зануссі: У якомусь сенсі значитиме. Не до кінця, не повністю: ці гроші завжди можна змарнувати, часом вони можуть нічому не послужити. Важливо також, про яку культуру говоримо, що до неї включаємо, а що в ній є випадковим. Це правда. Однак, слід сказати, що культура важлива, і це сьогодні говорить прем’єр мого уряду, а я цим задоволений. А що буде далі – це ми ще побачимо.

Отже, прем’єр зараз підписав «Пакт для культури», однак, чи не буде так, що доля цього пакту – і самої культури – залежить тепер від результатів парламентських виборів, котрі відбудуться у Польщі восени?

Кшиштоф Зануссі: Ні, так не буде. Звісно, що той, хто бореться за перемогу на виборах, щось обіцяє, а потім щось з того виконає. Але ми, однак, європейська країна, і в нас зобов’язання попереднього уряду мають силу також і для наступного. Знаю, що в Україні з цим певна проблема, але в Польщі, на щастя, ні в кого не виникає сумніву щодо того, чи наступний прем’єр має виконувати обіцянки теперішнього, чи ні: існує певна спадкоємність.

Антон Марчинський