Російський гурт Moscow Art trio, що в самій Москві виступає раз на кілька років (проте є частим гостем у Західній Європі та США, де вважається за кращий джазовий гурт Росії), норвезька співачка Марі Бойне, чий неповторний стиль склався на основі архаїчного співу північної народності саамів, грузинський ансамбль Руставі – ці та інші зірки музичного світу виступили в Люблині на ХІІ Фестивалі «Najstarsze pieśni Europy» («Найстарші пісні Європи»). Були й менш знані музиканти, але задля того, щоб їх почути, варто було їхати до Люблина здалека: для багатьох слухачів справжнім відкриттям став, зокрема, виступ чоловічого гурту із села Лапардха, що на Півдні Албанії: ансамбль виконав старовинні албанські пісні в характерній «пташиній» манері, з використанням вокальних прийомів, незнаних у традиціях інших європейських народів.
(Cлухати)
Традиційно організацією фестивалю займається фонд «Muzyka kresów», очолювана польським етнографом Яном Бернадом: цього року організація святкує своє 20-річчя. Протягом двох десятиліть діяльність Фонду спрямовується на об’єднання зусиль польських, російських, литовських, українських та білоруських фольклористів.
Розповідає етномузиколог із Варшави Яґна Кніттель: У Польщі існує кілька подібних фондів, натомість спеціалізація «Музики кресув» полягає в тому, що вона передовсім займається архаїчним співом східних регіонів Європи. Найбільше досягнення Яна Бернада в тому, що він відкрив Схід – він першим став запрошувати на майстер-класи вчених, дослідників і виконавців архаїчного співу з України, Росії, Литви й Білорусі.
Завдяки популяризаторській діяльності Фонду в Польщі виросло ціле покоління молодих музикантів, які взяли на себе працю реконструкції старовинних технік співу, присвятили себе збереженню й відтворенню пісень, що помирають разом зі старими виконавцями.
Як доказ слів Яґни на фестивалі прозвучав концерт, у якому молоді польські музиканти віком від 16 до 35 років виконали репертуар регіону Куяв, що лежить у центральній Польщі.
(Слухати)
Яґна Кніттель зізнається, що й сама вона зацікавилась народною музикою завдяки Фундації Яна Бернада, потрапивши на майстер-класи, які проводили запрошені в Польщу українські фольклористи.
Яґна Кніттель: До того часу про традиційну музику я не мала жодного уявлення, але під час майстер-класів, які фонд уперше організував улітку 1991 року, я захопилася українським і російським архаїчним співом. Моїми першими вчителями були професор Євген Єфремов, доктори Ірина Клименко й Ганна Коропниченко з київської Консерваторії, згодом у рамках літніх шкіл, які проводила Фундація, я навчалася співу в російської фольклористки Світлани Власової.
Про свою багаторічну співпрацю з фондом МК розповідає керівничка московського Центру Етнокультурних програм Світлана Власова: На заходах Фундації «Музика кресув» я була, мабуть, 5 чи 6 разів. В основному на літніх школах, майстер-класах, кілька разів на фестивалях. Мало того, я привозила Янові Бернаду гурти, зокрема вперше зі мною тут побував знаний гурт «Казачий круг», я також привозила з Росії автентичних виконавців, це були ансамбль з сіл Нижня Покровка і Большебиково. Був також ансамбль «Русская музика», ми теж разом приїздили на цей фестиваль, «Найстарші пісні Європи».
Втім, як зазначає Яґна Кніттель, географія етнографічних зацікавлень фундації поступово розширюється: Зараз «Музика кресув» починає діяти в усій Європі, не лише Східній, щораз частіше запрошуються музиканти з Шотландії, Ірландії, Іспанії.
Зрештою, не лише старовиною, тобто не лише культурою старої Європи живе фонд «Музика кресув» і Фестиваль найстарших пісень Європи – цього року його сцену вперше відкрито для експериментів, різноманітних форм поєднання традиційної музики з авангардом. І саме тому можна було почути музикантів-експериментаторів, що шукають свій стиль у поєднанні народної традиції з авангардними напрямками в музиці, роком і джазом – це, як ми вже сказали, були Марі Бойне з Норвегії й Московське Арт-Тріо (Михаїл Альпєрін, Аркадій Шилкопьор і Сєрґєй Старостін)
(Слухати)
Тарас Шумейко