Останній тиждень Великого посту для багатьох мешканців Польщі має не лише, чи не просто релігійний вимір. Адже, багато де в цей час відбуваються різноманітні музичні фестивалі, котрі, будучи тематично пов’язаними зі Страсним тижнем, дозволяють всім бажаючим насолодитись прекрасною музикою у виконанні найліпших майстрів.
    Отже, на початку тижня ми звернулись до організаторів двох фестивалів: варшавського "Crucifixus est…", та краківського "Misteria Paschalia", щоб вони детальніше розповіли про ці події.

    Говорить Кшиштоф Кур, організатор варшавського фестивалю "Crucifixus est…":

-Цього року вже вшосте підчас Великого тижня, Страсного тижня ми організовуємо фестиваль "Crucifixus est…", фестиваль, який вперше ми організували у 2003 році. Це такий фестиваль, щодо якого прагнемо, аби він поєднував у собі два елементи: духовний та естетичний. Тому, власне, це не релігійний захід у повному того значенні, але напевно ми прагнемо, аби це був такий фестиваль, котрий через музику вводив би нас у відповідний настрій та найліпший спосіб переживання цих найбільших християнських свят. Ми навіть часом називаємо це такими останніми реколекціями, реколекціями за допомогою музики. Кожен з концертів розпочинається розважаннями на тему Страсного тижня, дуже короткими розважаннями, які мають наче ввести нас у той сенс, котрий буде виражено підчас концерту у мистецькій формі.
-Отже, яка програма варшавського фестивалю?
-Всі фестивальні концерти відбувалися від Вербної неділі аж до середи Страсного тижня. У Вербну неділю, понеділок та вівторок ми мали по два концерти на день, а у середу – головний великий концерт у базиліці Святого Хреста у Варшаві. Але й потім ми також присутні у літургіях великоднього triduum, тобто у четвер, п’ятницю та суботу. Тоді вже та мистецька частина має абсолютно службовий характер у відношенні до літургії. Вона складає своєрідне доповнення чи збагачення того, що відбувається підчас святої меси у костелі. Концерти відбувались завжди о 19 годині у Костелі творчих осередків на Театральній площі у Варшаві. Великоднє triduum – це також Костел творчих осередків. Паралельно ми мали  концерти у костелі Матері Божої Салетинської на варшавських Старих Влохах, та у костелі Святого Архангела Михайла, що знаходиться на вулиці Пулавська. Як я вже сказав, головний концерт у Велику середу відбувся у базиліці Святого Хреста. Це Stabat Mater Антоніна Дворжака

Паралельно із Варшавським фестивалем у Кракові вже вп’яте відбувається фестиваль Misteria Paschalia. Говорить Роберт Пясковський, куратор цього заходу:

-П’ятий фестиваль Misteria Paschalia¬ – це циклічна подія, котре назавжди вписалась до панорами головних подій старовинної музики у нашій частині Європи, бо ми є вже, мабуть, таким фестивалем, який комплексно представляє старовинну музику у зв’язку з найважливішими літургічними подіями Страсного тижня і Великодня. Це є, напевно, найбільшою перевагою нашого молодого фестивалю, бо коли інші заходи запрошують до себе світових зірок у якості виконавців, нас більше цікавить репертуар. Репертуар, що дозволяє переживати події Страсного тижня і Великодня сильніше. Отже, ця музика має служити релігійному переживанню свят. Із величезним задоволенням нам вдалось таким чином досягнути двох речей. Адже найважливіші колективи світової сцени є дуже зацікавлені у тому, щоб ці твори, дуже тісно пов’язані із літургією, представити у ті конкретні дні, для яких їх було написано. Таким чином вже втретє гостем нашого фестивалю є Europa Galante ensemble Фабіо Біонді, вдруге приїздить до нас Le Poème Harmonique, як теж і Accademia Bizantina. Нам вдалось отримати таку ситуацію, що зустрічається досить рідко, коли митці починають ідентифікувати себе із фестивалем і з музикою, яка на ньому виконується, самі починають трактувати цей час як свято стародавньої музики. І таким чином, ми приймаємо у Кракові ліпших з найліпших, адже маємо і Джорді Савалля з двома його легендарними колективами Le Concert des Nations і Hespérion XXI. Як я вже казав, маємо Accademia Bizantina Оттавіо Дантоне. Маємо Марка Мінковського з його Les Musiciens du Louvre–Grenoble. Маємо дивовижні концерти Concerto Italiano під керівництвом Рінальдо Алєссандріні. І отже, можна перераховувати й перераховувати, але неможна теж забути про концерт Le Poème Harmonique, як теж і особливого товариша фестивалю – Europa Galante.
-Що є метою фестивалю поза тими суто релігійними його вимірами?
-Це, без сумніву, якась додаткова вартість фестивалю. Ми самі часом протираємо від здивування очі, наскільки важливим для цих дуже видатних колективів і диригентів є можливість представити краківській і польській публіці забуті вже твори, часто – реконструйовані, повернені через століття. А одночасно, ми маємо відчуття надзвичайного задоволення, коли знаємо що на концерті підчас відкриття фестивалю було виконано ораторію Антоніо Кальдара Il Ré del dolore, яку було реконструйовано колективом Accademia Bizantina після чотирьох сторіч забуття, або ж, коли маємо світову прем’єру концерту Lachrimae Caravaggio Джорді Савалля. Цей концерт раніше було видано лише на cd-дисках. Отже, все це дає нам величезне задоволення. А Краків став таким дуже важливим містом на мапі міжнародних турне таких видатних виконавців, у якому відкриватимуться ці турне, відбуватимуться прем’єри світових шедеврів, розпочинатиметься щось, що в Європі відбиватиметься широкою луною.
-Напевно, на тлі всієї унікальної програми, яку Ви представляєте цього року у рамках фестивалю Misteria Paschalia, публіці буде також запропонована якась особлива родзинка цілого заходу?
-Без сумніву, такою подією, дуже непересічною, буде Великодня польська прем’єра опери Вівальді Bajazet. Це опера, котру реконструював Фабіо Біонді з Фредериком Дельме, котрі взялись за таку важку працю координування тексту лібрето з музичною партитурою. Ми почуємо цей твір перші в Європі, напередодні європейського турне Europa Galante, і з видатною трупою солістів. Тут на особливу увагу заслуговує Вівіка Жено – феноменальне мецо-сопрано з Аляски, або Маріа Ґраціа Скіаво, котра вже втретє співає на фестивалі Misteria Paschalia і це завжди є великою подією. На нас чекає велике свято музики. Я цього не укриваю, й емоції в моєму голосі є мабуть надзвичайно переконливими. Маю, принаймні, таку надію. Але не укриваю також свого великого щастя, що можу приймати у Кракові тих авторитетних музикантів, яких я назвав. А одночасно, маючи шанс зануритись у музичні розмисли над таємницями Страсного тижня у найліпший з можливих спосіб.

    (Запрошуємо Вас прослухати звуковий файл)

Матеріал підготував Антон Марчинський