Талант, енергія, пристрасть, молодість, протест, щирість, музика, надії, розчарування, шаленість, романтика, влада грошей, змагання, підтримка, зрада, кохання і дружба... Кордони між театром та реальністю зникають... Увага, двері зачиняються. Наступна станція - здійснення мрій...
Без мюзиклу МЕТРО не можна уявити сучасну польську культуру. На цьому музичному спектаклі виховується вже друге покоління поляків. А серед мешканців столиці важко знайти людину, яка хоч раз б не була на мюзиклі МЕТРО. Це і не дивно, адже за 17 років свого існування спектакль було показано майже 1,5 тисячі разів. Якщо порахувати, що один спектакль відвідує одна тисяча осіб, то власне і вийде майже все населення польської столиці.
Молоді люди приїжджають до великого міста з єдиною метою - змінити своє життя... Хтось шукає грошей, хтось прагне втілити заповітну мрію, комусь не дає спокою слава, а хтось просто тікає від самотності... Єдина надія - успішне проходження прослуховування до мюзиклу... Та не судилося, і всі опинилися на станції метро... Там молоді таланти зустрічають музику Яна, для якого метро - це дім, а андерграунд - стиль життя.
І відбувається вибух! Молодь вирішує поставити власний мюзикл в переходах станції метрополітену... Підземний спектакль стає музичною сенсацією та подією року, і акторів запрошують до справжнього комерційного театру. Але...
Один з найкращих польських режисерів Януш Юзефович виступив в МЕТРО не лише як актор, режисер та постановник, він також написав сценарій цієї історії, яка може не стільки дає відповіді, скільки ставить вірні запитання: що таке любов, як впізнати щастя, чи можуть різні люди стати однією сім'єю, звідки беруться гроші, куди йде людина, якщо її ніхто не затримує, і що може статися, коли поруч тебе справжній друг?..
Цікаво, що мюзикл МЕТРО з'явився в польській столиці за 4 роки перед відкриттям першої лінії справжнього метрополітену. Вперше Януш Юзефовіч виводить молодих, нікому не відомих акторів (серед яких були представники різних професій, навіть ветеринар) на сцену Драматичного театру. Сталося це 30 січня 1991 року.
Доречі саме мюзиклу МЕТРО судилося стати першим недержавним театральним спектаклем в післявоєнній Польщі. Лібрето до дійства написали Агата та Марина Міклашевські, а музику один з найталановитіших польських композиторів Януш Столоса. За музику до мюзиклу МЕТРО Столкоса в 1994 році отримав премію "Golden Record Award".
Мюзикл МЕТРО запалив багато зірок. Головною з них є звичайно Едита Гурняк, яка в 1994 році першою представляла Польщу на конкурсі Євробачення. Едита завоювала тоді друге місце, що і залишилося найбільшим успіхом Польщі за усі часи, а співачка вже 15 років вважається однією з польських примадон.
Виконавці головних ролей Катажина Гронєц та Роберт Яновський пішли різними шляхами. Катажина відома польська співачка, а Роберт - шоумен, ведучий популярних музичних програм на телебаченні. Інші актори обрали також різні дороги: театр, кіно, естрада. Але записом в резюме "грав у мюзиклі МЕТРО" вони безперечно можуть пишатися.
А глядачі можуть пишатися тим, що бачили цей мюзикл на власні очі.
Від дня прем’єри минуло вже 17 років, але зал переповнений, білетів не можна придбати за місяць, а вкінці овації, овації, овації.
МЕТРО існує в трьох мовних версіях: польській, англійській та російській. 16 квітня 1992 року відбулася прем'єра польського мюзиклу на Бродвеї в театрі MINSKOFF. А в Москві мюзикл йшов з успіхом 3,5 роки з осені 1999. Його відвідало 500 тисяч осіб.
Рік тому автор мюзиклу Януш Юзефович режисерував свій черговий мюзикл "Пророк" поза кордонами Польщі - в Мінську. Як бачимо Росія, Білорусь, Польща... Хтозна, може колись МЕТРО дістанеться і до України...
Лише потрібно пам'ятати, коли біля тебе справжні друзі, то із підземних переходів можна досягти зірок...
АЗ