В ці дні у Коніні вже в 54 раз відбувається Загальнопольський конкурс аматорських фільмів. Захід триватиме три дні – з 26 до 29 червня. І цього року подія буде пов’язана не лише із популяризацією аматорського короткометражного фільму, але також із 60-річним ювілеєм польської анімації. А окрім цього відбуватимуться інші заходи, як, зокрема, присвячені пам’яті професора Генрика Клюби, пов’язаного із цим конкурсом протягом багатьох років.
Та більш детально про цю подію нам розповість Емілія Сипнєвська, директорка Центру культури та мистецтва в Коніні:
Емілія Сипнєвська: Загальнопольський конкурс аматорських фільмів налічує вже понад 50 років. У Коніні він відбувається вже всімнадцяте, а перед цим конкурс проводився в різних містах Польщі. Зрештою, його початки пов’язані із фотографією (це був 48 рік). Зараз головними організаторами конкурсу є Центр культури і мистецтва у Коніні, а також Федерація незалежних кіномитців Польщі. Ми зі свого боку докладаємо всіх зусиль, аби цей конкурс розвивався. Кожного року учасникам, авторам з усієї Польщі, ми пропонуємо дуже багату програму. Цього року на наш конкурс було прислано 121 картину – це були художні, документальні та анімаційні фільми. Кваліфікаційна комісія вступно їх переглянула та оцінила, допустивши до конкурсного показу 69 робіт.
Які відомі імена пов’язані із Вашим конкурсом? Може хтось із видатних сучасних авторів на початку своєї творчої кар’єри був пов’язаний із цим заходом?
Емілія Сипнєвська: Протягом багатьох років у конкурсі, ясна річ, беруть участь митці-аматори, котрі і потім продовжували отримувати знання у сфері фільму. Багато з них потім вступало до кіношкол, і, отже, вони стали професійними кінематографістами. І з таких відомих прізвищ – це Кшиштоф Зануссі, Мацєй Дейчар, Даніель Щехура, Валеріан Боровчик, а тепер вже такою відомою постаттю, видатним документалістом є Мацєй Цуске. Останній автор минулого року на Краківському фестивалі короткометражних фільмів отримав срібного "Лайконика" за свою картину, а на нашому заході він з’явиться у ролі члена журі.
Хто ще цього року входить до складу журі?
Емілія Сипнєвська: Кожного року, звісно, запрошуємо до журі професійних митців, чиє знання знаходить своє відображення не лише у вердикті, але також і підчас обговорень, настільки важливих з точки зору учасника. А, отже, цього року в професійному журі сидить Філіп Зильбер, режисер, сценарист, актор; Анджей Колодинський, головний редактор щомісячного часопису "Кіно", кінокритик, а також автор і перекладач книжок на тему фільму; Мєчислав Худзік, оператор, який працював над сотнями документальних, художніх фільмів та серіалів; а завершує склад журі Вітольд Кон – голова Федерації незалежних кіномитців Польщі. Варто також згадати, що окрім професійного журі, вже кілька років на нашому фестивалі діє Журі молодих. Воно також оглядає фільми, відібрані до участі в конкурсі, і виставляє свій власний вердикт.
Розкажіть, будь ласка, які вимоги існують щодо фільмів, представлених до конкурсу?
Емілія Сипнєвська: На конкурс автори надсилають фільми, не довші ніж 30 хвилин. І це, як я вже казала, документальні, художні та анімаційні картини, а також трапляли до нас відеокліпи чи імпресіоністичні пошуки. І, загалом, вони розповідають про різні речі. Документальні фільми розповідають про пристрасті людей і взагалі про людей цікавих. Адже, на цьому й полягає суть документального кіно, щоби розповісти якусь правдиву, але незвичайно історію. Щоби цім зацікавити глядача.
Це досить популярний конкурс, і найстаріший притому. Його аудиторія вже напевно чітко сформувалась, набула особливих рис. А так само напевно вже чітко визначився контингент учасників конкурсу. Ким, отже, є Ваші автори?
Емілія Сипнєвська: Кожного року до Коніна приїздять автори з усієї Польщі. Це як і ті, що тільки-но роблять свої перші крокі у цій сфері, але також ті, що в цій галузі позаформатного фільму працюють вже кілька десятків років. Траплялись також випадки, коли до нас звертались закордонні полонійні організації, і, отже, кілька років тому ми мали фільми з Німеччини, Австрії та Сполучених Штатів.
Що дає кіномитцям-аматорам участь у Вашому конкурсі?
Емілія Сипнєвська: Гадаю, що у сучасності взагалі існує дуже міцний наголос на незалежне, аматорське кіно. І, власне, майже кожне велике місто в Польщі має свої заходи, присвячені сфері такого позаформатного фільму. І що дає участь в таких заходах? Ми, готуючи нашу подію, звертаємо велику увагу на її освітню вартість. А, отже, так відбираємо елементи програми, аби можна було також поглибити свої знання про кіно. Це з одного боку, а з іншого, натомість, робимо також наголос на інтеграційному аспекті. Прагнемо, аби автори до нас приїздили, знайомились один з одним і, що важливо, ділились своїм досвідом.
На цьогорічному конкурсі відзначатиметься також 60-річний ювілей польської анімації. Розкажіть, будь ласка, про це.
Емілія Сипнєвська: Цього року одним з найважливіших пунктів програми буде зустріч з Пьотром Думалою. І не випадково така зустріч з автором анімаційних фільмів опинилась в нашій програмі, бо цього, власне, року польська анімація відзначає своє 60-річчя. Отже, по всій країні відбувається безліч заходів, зустрічей, фестивалів, присвячених цьому жанру. Ми, організовуючи наш конкурс, також хотіли долучитись до святкування цього ювілею, а тому вирішили запросити до Коніна аніматора світового класу Пьотра Думалу. Це непересічна постать. Свою працю він розпочинав на Лудзькому семафорі, дебютував там фільмом "Лікантропія". І важливою річчю його мистецької біографії є те, що він створив незвичайну анімаційну техніку, яку використав у багатьох своїх фільмах, як, наприклад, у "Франці Кафці", у "Лагідній" чи у "Злочині і карі". Всі ці фільми, власне, можна буде побачити на зустрічі з автором у Коніні 28 червня.
Антон Марчинський