Ми вже розповідали в наших передачах про 19-й Фестиваль Української культури у Сопоті.
Серед глядачів концертів у Лісовій опері можна було зустріти й журналістку Радіо Ґданськ, авторку радіопередач, присвячених національним меншинам, Анну Собецьку.

Представники нашої редакції поцікавилися, що приваблює колегу до українських фестивалів у Сопоті:
- Я з приємністю дивилася і слухала ті колективи, які я пам‘ятаю з попередніх фестивалів, ці гурти розвиваються, репертуар все більш різноманітний. Але, я також побачила й нові ансамблі.
А що було для мене відкриттям ? Сама я полька, українців я знаю вже багато років, ми живемо поруч, але коли я ознайомилася з програмою фестивалю, то подумала що це таке – концертні заходи проходять під гаслом «Петрівські Барви. Музика літа» ? Виявляється ця назва від свята Петра і Павла, це радісне свято, це традиція і обряди, це також Петриківський розпис з Дніпропетровщини, в епіцентрі якого культ розквіту природи.
Мені взагалі подобається, коли назви концертів чи гасло фестивалю, пов‘язують зі святами, які власне відзначаються.
Пам‘ятаю минулого разу, концерти проходили саме на Купала, цього разу, – Петрівка. Я вважаю, що це добра ідея, і наприклад для польської публіки, хороша нагода, щось нового дізнатися про українську культуру.

У дні, коли у Сопоті проходив український фестиваль, тут виявляється відбувалися дні єврейської музики, якийсь рок-фестиваль, з‘їзд кашубів і ще маса різноманітних культурних заходів. Чи у Вас так завжди ?
- Завжди, так. А крім цього, у Ґдині ще триває такий цікавий фестиваль як «Ladies’ Jazz Festival», у нас співають найвидатніші вокалістки джазу. У нас, у кожному місті, - Ґданську, Сопоті, Ґдині, постійно щось відбувається, особливо влітку.
А крім цього, у нас діють спільноти євреїв, білорусів, українців, кашубів, німців, татарів, циганів... І тому, час від часу, дають про себе знати різноманітні культурні заходи. Щоправда, не такі, як Фестиваль Української Культури, бо це справді масштабна імпреза.

Але, чи справді місцеві поляки приходять на український фестиваль ?
- Приходять. Їх може не так багато, бо завжди треба щось одне вибрати у тому різномаїтті концертів, але вони є, особливо молодь. Я мушу сказати, що мій син був тут на попередніх фестивалях, цього року не зміг приїхати, - він працює у Варшаві і дзвонив учора й питав: «Як там мамо, на фестивалі ?». Але, його колег я зустріла на концертах, вони живуть тут, у Ґданську.

Чи можна говорити про те, що усі ці культурні імпрези впливають на збільшення кількості туристів ?
- Звичайно що так, бо я так собі уявляю, - якщо хтось приїжджає сюди (українці також) з глибини країни на фестиваль, то ж людина мусить час між концертами десь перебути. Треба ж кудись піти, щось купити, десь пообідати, трішки погуляти містом, над морем, придивитися до місцевих сувенірів...
А тим більше, що у нас стільки цікавих подій, - людина хоче піти і на український фестиваль і послухати єврейської музики чи потрапити на жіночий джаз і так далі, взагалі людина мабуть швидше поїде туди, де проходять різноманітні цікаві заходи, особливо влітку.

Через два-три року знову буде український Сопот, що Ви очікуєте побачити цього разу ?
- Я радію, що цього року був гурт з Коломиї, - народний ансамбль «Покуття», що була цього року «Думка», тобто Національна заслужена академічна хорова капела з української столиці. Але, хотілося б, аби не тільки зі Львова, не тільки з Києва чи з Гуцульщини прибували до Сопоту колективи, адже українська культура набагато різноманітніша і хотілося б побачити й представників інших регіонів, ту культуру, яку вони презентують.
Але, я не сумніваюся, що черговий фестиваль, - тим більше, що він буде 20-й, знову буде цікавий.

Це була постійна учасниця Фестивалів Української Культури у Сопоті,  журналістка Радіо Ґданськ Анна Собецька.