Протягом всього жовтня мистецький світ Познаня переживатиме безпрецедентну подію – там відбувається бієнале Центральної Європи "Mediations Biennale". Хоча, зрештою, слід відмітити, що Центральною Європою цей захід не обмежуватиметься, адже художників запрошено з усього світу, аби вони представили своє мистецтво та культуру своїх рідних країн.
    А детальніше про цю подію нам розповість її ідеолог та директор, художник Томаш Вендлянд. Доповнить його, натомість, кураторка бієнале з Познанського Центру культури "Zamek" Анна Гринєвєцька:

-    Отже, звідки ідея такого бієнале? Яка його історія?
Томаш Вендлянд:
Історія сягає 89 року, коли відбулась зустріч, яка називалась «Цивілізація і культура». І на цьому заході зустрілось понад сто осіб з усієї Центральної Європи, але теж і з Європи Західної. Тоді в цій події брали участь дуже відомі художники, куратори і науковці. Ну й тоді, напередодні падіння Берлінської стіни, ми розмовляли про те, як все це може розвинутись далі. Отже, це була така історична ситуація. До речі, незабаром має бути 20 річниця падіння Берлінської стіни, тож я хочу організувати велику мистецьку подію, яка відбуватиметься в чотирьох галереях, а зокрема у Березницькій галереї, якою керують куратори з України. Отже, у 93 році я організував Фестиваль «Inner Spaces», який проіснував дотепер. А минулого року ми зробили дуже великий захід під назвою «ASIA-EUROPE MEDIATIONS», який зібрав митців з 23 країн Азії та 20 – Європи. І це було такою нашою тихою підготовкою до бієннале сучасного мистецтва, яке називаєьтся «Mediations». Оскільки прагнемо передусім присвятити нашу увагу Центральній Європі та взаємним зв’язками між нашими країнами, пошуку чогось спільного, виразного, того, що варто показати у світі; а також знаходженню цієї частини континенту (а люди говорять: субконтиненту) – Центральної Європи – у контексті всього світу.

А отже, чи є так, що маємо тут справу з особливою місією Польщі у поєднанні чи співставлення культур, мистецтва інших країн Центральної Європи, які її оточують. А може навіть йдеться про месіанізм Польщі?
Томаш Вендлянд: Це, мабуть, заміцне слово «месіанізм». І напевно не йдеться про те, аби Польща відігравала тут провідну роль. Йдеться передусім про те, що, з огляду на наше географічне положення, ми прагнемо послужити всім навколишнім країнам. А отже, як німцям, так теж і українцям, як теж країнам, що розташовані на південь від нас, Угорщині, наприклад, або ж Сербії та Австрії, Болгарії та Молдові. Аби ми вміли обмінюватись найцікавішим. Та щоб виразним чином ми могли представити у всьому світі багатство всіх 20 приблизно країн Центральної Європи.

Чим, отже, є мистецтво Центральної Європи, тобто чи має воно якісь характерні, тільки йому властиві риси?
Томаш Вендлянд: Я гадаю, що мистецтво Центральної Європи дуже різнорідне та має багато мотивів, адже наші країни відрізняються одна від одної і мовами, і культурами, і впливами як з Азії, так і з Півдня. А, наприклад, тут у Познані дуже сильні німецькі впливи, бо наше місто колись міцно було пов’язане з Берліном. Тож та різнорідність є нашою найбільшою перевагою, бо живемо, зрештою, на досить малій території у порівнянні з такими країнами як Америка, Китай, Канада чи Радянський Союз. Займаємо досить малу географічну площу, проте наша багатоманітність та історія дуже цікаві. На додаток, вважаю, тут існують такі "спільні" народи чи етнічні групи, як хоч би євреї та цигани, які були кочовиками Центральної Європи і незалежно від кордонів вони вміли знайти собі місце в тих культурах, знайти не тільки спосіб, як вижити, але й як співжити зі своїм оточенням. А ще на наших теренах існує багато різних релігійних традицій. І все це дуже надихає, хоча, мабуть, таке багатство Центральної Європи погано ще представлено. Вважаю, що це надзвичайний капітал, якого ми не вміємо відповідним чином оцінити і отримати від нього велику користь.

Ну а тепер звернемось до учасників і до того, що саме вони представляють на бієнале. Розкажіть про це, будь ласка.
Томаш Вендлянд: Учасниками є люди з багатьох-багатьох сторін світу. Якщо хтось зможе зайти на нашу інтернет-сторінку www.mediations.pl, то знайде, що там все дуже гарно показано, досить статистично, скільки художників з яких країн, яких жанрів навіть в нас є. Отже, там можна буде виразно побачити, наскільки ця зустріч багатонаціональна та багатокультурна. Притому, також нам вдалось привезти до Польщі праці кількох митців світової слави. Це, зрештою, не значить, що вони обов’язково найліпші, але… А йдеться про таких художників, як Ансельм Кіфер або Марина Абрамович, чи Пістолєтто, чи Пеноне, чи тепер Сіґаліт Ландау з Ізраїля, або ж ще багато-багато інших митців з Венеційського бієнале або Трієнале у Йокогамі. Всіх цих митців ми тут показуємо і для нас вони, напевно, є таким шансом порівняти своє мистецтво з їхнім і запитати, чи наше мистецтво не є не менш добрим, яке лише замало представлене у цьому комерційному світі.

    Говорить Анна Гринєвєцька з познанського Центру культури "Замок":
Анна Гринєвєцька: Ми ще не подавали тої статистики, що бієнале – це презентація 260 художників на 16 виставках у 13 експозиційних приміщеннях міста. Це чудово показує розмах цього бієнале.

Хто, отже, є організатором цього заходу?
Анна Гринєвєцька: Організацією бієнале займаються дві інституції: Центр культури "Zamek", який спеціалізується у поширенні культури у Познані та в усьому регіоні, а також Товариство "Kontekst Sztuki". Але реалізація цього проекту можлива завдяки ангажуванню міста, яке надало величезну дотацію. Величезну для масштабу самого міста, бо ще ніколи такого не було, щоб місто Познань переказало настільки великі кошти, пов’язану із образотворчим мистецтвом. А також в цьому бере участь керівництво воєводства і Міністерство культури Польщі. Поза тим, маємо чудових спонсорів. Отже, бюджет бієнале, котрий для настільки великого заходу не є аж так великим з огляду на європейські масштаби, але великим з огляду на масштаби нашого міста, був складений всіма тими організаціями, що були тут названі. Це напевно найбільший захід у галузі візуального мистецтва з усіх будь-коли організованих у Познані. Ніколи не було настільки великого проекту. Люди, які приїхали сюди як усієї Європи, так і з Польщі, здивовані розмахом цього заходу. І маю надію, що велич обсягу не зменшить його якості.

Антон Марчинський