У наших історичних рубриках, ми часто розповідаємо про постаті, котрі пройшли цікаву еволюцію поглядів: змінювали свої політичні вподобання, вибирали ту чи іншу ідентичність, а дехто як Михайло Чайковський, ще й встигав чотири рази одружитися і декілька разів змінити віросповідання. Серед героїв наших радіопередач були Юрій Немирич, Михайло Чайковський, В’ячеслав Липинський. Історія цих людей цікава та захоплива і чекає, і ще чекає своїх біографів та сценаристів, щоб відкрити її для широкого загалу. Проте це не лише романтична пригода представників родів давньої русько-литовської шляхти, котрі ідентифікували себе українцями, але в ширшому контексті - це віддзеркалення складних та неоднозначних процесів формування ідентичності в Центрально-Східній Європі у 19-тому на початку 20-того століття.
Графа Михайла Тишкевича, про якого сьогодні піде мова, поза сумнівом можна порівняти з Михайлом Чайковським чи В’ячеславом Липинським, загалом з тою давньою руською шляхтою, котра стоячи на роздоріжжі самоідентифікації включилася у проект під назвою “Україна”. Хоча доречніше говорити про проекти „України”
В цій програмі мова піде про Михайла Тишкевича – митця. Наш співрозмовник кандидат історичних наук Ліліана Гентош з Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім.І.Франка

(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Матеріал підготував Назар Олійник