Переломні моменти в історії Польщі, а також їх причини та альтернативна історія – це головні ідеї нової книжки відомого історика та політика Анджея Вєльовєйського. Збірка есе «На роздоріжжях історії. Історії правдиві та альтернативні» присвячена знаковим подіям в історії Польщі, які цілком ймовірно могли розгортатися інакше та мати інші наслідки. Автор намагається осягнути сенс цих подій та відповісти на питання «а що було би, якби...?» На зустрічі з читачами, присвяченій презентації книги, Анджей Вєльовєйський пояснював, що його останній твір присвячений не стільки історії, скільки історичній пам’яті:

– Тій історичній пам’яті, яка нас створює, на якій побудована наша ідентичність, і яка є дуже істотною для кожного народу. Ця книга є результатом зіткнення між родинною, суспільною, літературною, підручниковою пам’яттю, соціальними стереотипами, та реальними подіями і моїми власними роздумами та переживаннями.

Обкладинка нової книги А. Вєльовєйського

Історик сподівається, що його книга спровокує читачів більше задуматися над минулим країни та стане запрошенням до глибшої рефлексії над історією Польщі:

– Звісно, можна розглядати історію як детектив, але певно не це є її суттю. Істотою історії, на мою думку, є зрозуміння причин певних явищ.

Книга Анджея Вєльовєйського була видана у Польщі наприкінці 2011 року. У ній автор розмірковує над причинами таких відомих історичних подій як Грюнвальдська битва, поділи Польщі, листопадове та січневе повстання, Перша та Друга Світові війни, феномен «Солідарності». Вєльовєйський доводить, що кожна з них могла мати інший розвиток та принести інший результат, значно кращий чи значно гірший. Він намагається довести, що для відповіді на питання «ким ми є?» часом дуже важливо подумати над питанням «ким ми могли бути?», і тут у нагоді стає альтернативна історія. Читач може знайти у «Роздоріжжях історії» багато українських сюжетів від Хмельниччини до подій на Волині під час Другої Світової війни. Ми поцікавилися – чи можуть українські історики запропонувати читачеві подібну альтернативну історію України?

«Сьогодні в Україні альтернативна історія більше користується популярністю серед публіцистів, ніж професійних істориків, адже академічне середовище надалі сприймає подібні експерименти консервативно», – говорить Кирил Галушко, кандидат історичних наук, викладач Національного Педагогічного університету імені Михайла Драгоманова в Києві, який сам написав декілька статей у цьому жанрі:

– Проблема в тому, що та історія України, яка була, настільки альтернативно сприймається, що всі колеги занурені в обговорення тих альтернатив, які пропонує історія де-факто. Альтернативна історія залишається справою публіцистів, літераторів чи навіть фантастів, бо її автори притримуються тих шкіл, які представлені ще в американській фантастиці. Тобто, фахової альтернативної історії в Україні поки що майже немає.

При написанні статей та розвідок з альтернативної історії українські автори за зразок обирають переважно російські публікації:

– Найчастіше українські історики спираються на ті напрацювання, які були у росіян, і які більше торкаються всесвітньої історії. Ті, хто зацікавлені сучасними публіцистичними бійками, беруть тексти з російського ліберального табору. Там серед істориків були такі цікаві дослідження, чому Росія вже декілька разів обирала авторитарний чи деспотичний шлях розвитку, чому не утрималася демократія, і наші колеги дещо з цього беруть.

Альтернативна Карта Європи після 1918 року, джерело: http://uk.wikipedia.org

На думку Кирила Галушко, альтернативна історія в Україні на сьогодні залишається інтелектуальною розвагою для обмеженого кола поціновувачів, хоча якраз вона могла би гарно послужити руйнуванню стереотипів про українське минуле та позитивно вплинути на формування громадянського суспільства. Симпатики альтернативної історії найбільше уваги приділяють кризовим періодам у розвитку нашого регіону:

– Звичайно, найцікавішими є періоди, коли все дуже швидко змінювалося і могло змінитися дуже радикально в той чи інший бік. Наприклад, Перша Світова війна, коли перемагають держави Четверного Союзу, і відповідно починає існувати Українська Держава гетьмана Скоропадського, і не півроку, а існує далі. Радянська Росія тоді залишається на маргінесі. Або Друга Світова війна, коли наприклад західні союзники доходять частково до території України, і, як це було описано у книжці Олександра Ірванця, місто Рівно стає подібно до західного та східного Берліну поділене між двома блоками. Звісно, цікавляться і більш давніми періодами. Наприклад, перемогають під Полтавою Карл XII та гетьман Мазепа, Україна відновлює своє майже самостійне існування, і зупиняється експансія Російської імперії на Захід.

На думку фахівця, цікаво написана альтернативна історія дозволяє людям усвідомити, що майбутнє не є запрограмованим, і їхня доля знаходить в їх власних руках. А це завжди є актуальним, без альтернатив. 

Запрошуємо послухати аудіоматеріал!

О.Б.