У серпні поляки відзначатимуть 65 річницю вибуху Варшавського Повстання. Як щороку відбуватимуться численні культурні, освітні, а навіть спортивні акції. Усі події координує Музей Варшавського Повстання. На зв’язку з Українською Службою Польського Радіо — директор музею Ян Олдаковський.

фото: pl.wikipedia.org

Ян Олдаковський: Цього року маємо багато заходів офіційного, урочистого характеру, зокрема це кульмінаційний момент урочистостей — година "W", коли, маю надію, варшав'яни затримаються і вшанують хвилиною мовчання полеглих героїв. Щороку на вулицях Варшави о годині "W", о 17:00, тобто годині вибуху Варшавського Повстання, затримуються автомобілі й люди. Це неймовірний момент, маніфестація поваги, шани, пам'яті про варшавських повстанців. Момент, коли завмирають вулиці польської столиці — дуже зворушливий.  З іншого боку, у цьогорічних вшануваннях Варшавського Повстання є багато неофіційних заходів, масових концертів і так далі. Наприклад, 1 серпня о дев’ятій ввечері на площі Пілсудського будемо співати повстанські пісні, окупаційні пісні, а також пісні довоєнні. Інший захід — велосипедний рейд шляхом бойового угруповання "Радослав", до складу якого входили легендарні "Зоська", "Парасоль". На ці заходи може прийти кожен і кожен може взяти у них участь.

Чи окрім масових заходів плануєте дії, які б мали на меті інформувати суспільство чим було Варшавське Повстання?

Ян Олдаковський: На час вшанування річниці Варшавського Повстання, ми зробили перерву в освітніх заходах, у циклі лекцій для дорослих слухачів, присвячених повстанню. Лекції знову почнуться у вересні. Натомість у ці дні маємо багато пропозицій для дітей. Наприклад, 1 серпня у музеї Варшавського Повстання відбудеться пікнік для дітей. Наші працівники пояснюватимуть дітям, чому вибухнуло повстання, розповідатимуть, як це повстання розвивалося, у яких дільницях Варшави велися бої. Словом, спробуємо розповісти історію доступною мовою, зрозумілою для малих слухачів.

А тепер повернімося до концертів. Вони відбуваються щороку і є кульмінаційним пунктом заходів. Хто виступив на цьогорічному концерті, 25 липня?

Ян Олдаковський: Цього року — виняткова пропозиція: концерт і музичний альбом на підставі поезії Тадеуша Ґайци. Може здаватись, що Ґайци — це такий менш відомий колега Кшиштофа Каміля Бачинського, що його вже всі забули. Але це не так, 17 польських музикантів вибрали саме вірші Ґайци, аби до них написати музику і заспівати їх на концерті. З'явилися чудові пісні. А якщо говорити про учасників цього концерту, то 25 липня перед музеєм Варшавського Повстання виступили і ветерани року — Казік Сташевський, Лєх Янерка, гурти "Аrmia" і "Dezerter", а також молоді виконавці — наприклад, колектив "Żywiołak". Усі пісні й усі згадані виконавці записані на альбомі "Ґайци". Польські музиканти показали, що Тадеуш Ґайци, незавжаючи на те, що загинув 65 років тому — це поет сучасний, його поезія — жива і актуальна. Окрім концерту маємо теж театральні пропозиції. Це спектакль "Повідомляємо, що живемо — дублювання 1944". До постановки цього спектаклю ми запросили молодих авторів, зокрема Дороту Масловську. Прем’єра відбудеться опівночі 1 серпня. А пізніше цю виставу можемо дивитись у Музеї Варшавського Повстання до 7 серпня. Вистачить зареєструватись на нашій сторінці www.1944.pl.

Щороку до віздначення річниці Варшавського Повстання підключаються різні видавництва. З'являються книжки, комікси про повстання. Як буде цього року?

Ян Олдаковський: Цього року вперше від довшого часу ми не оголосимо переможця конкурсу на найкращий комікс про Варшавське Повстання саме у дні річниці, тобто у серпні. Цього року маємо міжнародний конкурс, тому з вибором переможця чекаємо аж до осені. Маю теж надію, що міжнародний статус конкурсу зацікавить багатьох авторів коміксів тематикою саме Варшавського Повстання, подіями, які мали місце у Варшаві 65 років тому. Тому чекаємо на комікси. Хочу теж згадати про цікаву ініціативу. Музей видав альбом з фотографіями, які досі ніде показували, які були зроблені у період Варшавського Повстання. Це знімки, що ми їх отримали від поляків, це переважно аматорські світлини, деякі зображують щоденне життя. Є теж фотографії, які мають велику художню цінність. І майже усі світлини — дуже зворушливі.

фото: web.telia.com

Кілька слів — про Музей Варшавського Повстання. На зв’язку – Кароль Мазур, працівник освітнього відділу Музею Варшавського Повстання. Скажіть, за яким ключем ви створювали музей?

Кароль Мазур: Ми хотіли зацікавити молодого відвідувача. Коли 5 років тому ми підбирали експозиції, то вирішили, що вони повинні бути інтерактивними, сучасними, цікавими. За взірець ми взяли закордонні музеї, присвячені історичним подіям. У нашому музеї можна відчути атмосферу Варшавського Повстання: маємо тут не тільки предмети з тих часів, але теж з гучномовців лунають вибухи бомб, голоси газетярів і так далі.

Музей Варшавського Повстання проводить цикл освітніх заходів для дітей та молоді.

Кароль Мазур: Наша освітня пропозиція дуже багата. Під час навчального року проводимо музейні лекції, тобто спеціальні тематичні заняття. Ці заняття інтерактивні, вони не виглядають як звичайні уроки, учні дискутують, сперечаються про Варшавське Повстання. У музеї є теж Зал Малого Повстанця, де відбуваються заняття для малих дітей. Ці заняття поєднані з грою. Звичайно, ніхто тут не грає у війну, ми показуємо відвідувачам, якою була ситуація їхніх ровесників – дітей та підлітків у часи окупації. Ці діти теж боялися війни, але одночасно вони намагалися допомагати дорослим воювати. У залі Малого Повстанця маємо експонати, фотографії дітей, які служили у Скаутській Польовій пошті. Влітку музей проводить пікніки для сімей. Словом, намагаємося зацікавити дітей історією... 

... А також прищепити молодим полякам почуття патріотизму, гордості своєю батьківщиною...

Кароль Мазур: Справді, метою діяльності Музею Варшавського Повстання є патріотична освіта. Звичайно, ми не кажемо дітям чи молоді – вчіться бути патріотами, адже такий наказ викликає тільки спротив. Ми намагаємося за допомогою інформації про Варашвське Повстання спровокувати у наших відвідувачів рефлексію, задуму над тим, чим було це повстання, яке значення воно мало конкретно для них, що означає бути поляком і мати таку історію. Ми не пропонуємо готових відповідей.

Чому Варшавське Повстання має таке значення для поляків? Адже воно закінчилося поразкою. Тимчасом, щороку відзначаються річниці повстання, і у сторонньої людини може з’явитись таке враження, що поляки святкують велику історичну перемогу.

Кароль Мазур: Про Варшавське Повстання можна говорити у багатьох аспектах. По-перше, ця подія остільки важлива для Польщі, що є пам’ять. Ще живуть люди, які воювали. За допомогою їхніх спогадів можна ще передати певні емоції, передати певні цінності, передати традицію. І саме цього у Польщі бракувало в добу комунізму. Тому у Варшаві з’явився Музей Варшавського Повстання. Ми хочемо уникнути мартирологічного підходу – тобто розповідати про Варшавське Повстання як одну з подій у ланцюжку історичних трагедій поляків. Наш музей хоче показати ті моменти повстання, які мають значення для сьогодення, і не тільки для Польщі, але вони важливі теж в контексті загальноєвропейському. На прикладі Варшавського Повстання можна, зокрема, розповісти про тоталітарні режими минулого століття, показати, які ці системи діяли. Одна система знищувала Польщу, а інша дозволяла аби це діялось. Перша система – це німецька, фашистська, а друга – радянська. Можна сказати, що Варшавське Повстання як лінза сфокусувало дії цих двох систем. На мою думку, ця пам’ять має вагу не тільки для поляків, але теж для усіх європейців. 

Яна Стемпнєвич