Вітаю Вас дорогі радіослухачі, сьогоднішня наша історична рубрика має розширений формат, а говоритимемо про історичний фестиваль „Terra Heroica”, що ось вже вп’яте пройшов у Кам’янці-Подільському 2-4 жовтня цього року.
Фестиваль „Terra Heroica” започатковано в 2005 році і його завданням є різнобічне представлення історії і духу, бурхливого 17-того століття. Йдеться не лише про регіон Поділля, але й загалом про Центрально-Східну Європу. До Кам’янця приїздять історичні реконструктори з різних країн, вони відтворюють форму, озброєння, побут і тактику ведення бою різноманітних військ цієї епохи – козацька піхота, польська гусарія, татари, шведи, московські стрільці – коротше кажучи кого тут тільки не зустрінеш.
Цьогорічна „Terra heroica” зібрала понад 400 реконструкторів з України, Польщі, Чехії, Словаччини, Білорусії, Росії. Фестиваль проходив під гаслом „Доба сарматизму оживає”. Для тих хто не знає сарматизм це культурна й історична ідеологема, яка об’єднувала шляхту Речі Посполитої довкола міфу про походження шляхти від войовничого племені сарматів. Власне це була ідея лицарства, елітарності і водночас братерства, яка мала свій вираз у музиці, літературі і побуті тієї доби. Сарматизм теж був поширений серед української шляхти і козацтва.
Проте повертаючись до самого фестивалю у Кам’янці-Подільському, то він урочисто розпочався в п’ятницю 2 жовтня, з першого пострілу міської гармати і урочистої ходи учасників Terra Heroicy вулицями міста. Після цього реконструктори пішли до свого табору під стінами Кам’янецького замку, а мешканці і гості розважали себе як хто гаразд. В Кам’янці з цим проблем немає – є куди піти і що побачити.
Власне  основні події  розгорнулися наступного дня, в суботу 3 жовтня, коли мала розпочатися головна подія фестивалю – баталія під стінами Кам’янецької фортеці. Власне перед цією битвою вдалося трохи поспілкуватися з її учасниками.   Отож, серед вояків коронного війська Речі Посполитої, що гуртувалися на площі поблизу Ратуші, перебував відділ несубординованих жовнірів, іншими словами це наймана піхота. Власне вояки цього відділу охочі були погомоніти перед кривавою січею. Говорить Міхал Смялек:

Піхота несубординована.Фото Назара Олійника.

Міхал Смялек:Що ми будемо робити? Тут відбувається битва , імпреза, яка називається Terra Heroica. Ми приїхали як західна сторона, битися з козаками. Ну на загал вбивати, ґвалтувати. В ґвалтах ми найкращі.

Варто сказати, що польські вояки не мали певності щодо того хто переможе в цій битві:


Міхал Смялек: Перед битвою завжди важко сказати, хто переможе – побачимо. На нашому боці артилерія, гусарія, але козаків дуже багато. Отож невідомо як це все закінчиться.

Натомість Дам’ян Нєвядомський поділився з Польським радіо про слабкі і сильні сторони, козаків - супротивників коронної армії:

Польський шляхтич.Фото Назара Олійника.

Дам’ян Нєвядомський:Вони мають один великий недолік і перевагу одночасно – вони здатні багато випити і часами це нас бентежить. Проте вони дуже і дуже хоробрі, лізуть нам під дула як качки, але знаєте це для нас і краще.

Дам’ян також проговорився чим поляки хочуть заскочити своїх ворогів:


Дам’ян Нєвядомський:Сподіваюся, що відвагою. Ми теж трохи потренувалися зі споживанням різного роду напоїв і страв. Отож думаю, що буде краще ніж минулого року.

Історичних реконструкторів з Польщі теж запитано про те чим є Кам’янець-Подільський для історичної пам’яті поляків. Говорить шляхтич Лєшек Совусь з посполитого ополчення з Замосця:

Шведи йдуть. Фото Назара Олійника.

Лєшек Совусь:В історичній пам’яті, завдяки Сенкевичу, місто є її інтегральною частина і не можна відірвати  Кам’янця від історії Речі Посполитої перед її поділами. Натомість на даний момент це місто в Україні, яке тісно пов’язане з Польщею завдяки своїй історії, але це лише місто в  Україні.

Татари з ясиром. Фото Назара Олійника.

Поки коронні війська шикувалися на Польському ринку, протилежна сторона – козаки і їх московські союзники відпрацьовували план баталії що невблаганно наближалася. Власне в перерві між муштруванням вдалося порозмовляти з одним з московських стрільців. Отож Ігор Пахомов з міжклубного об’єднання “Московські стрільці” зізнався, що в Росії у порівнянні з Польщею і Україною, військово-історичних клубів, що реконструюють 17-те століття не так вже багато. Він також пояснив чому фестиваль Кам’янцю цікавий для росіян:

Московські стрільці. Фото Назара Олійника.

Ігор Пахомов: По -перше Кам’янець-Подільський для нас це близько. Ми приїхали з Москви. В Росії зараз таких хороших і великих фестивалів на тему ренесансу немає. Існує власне трохи колективів, які цим займаються і вони тут представлені це власне “Московські стрільці” і „Донські козаки”. Тому для нас „Terra Heroica” це найкращий фестиваль, який порівняно недалеко проходить. Враховуючи, що Кам’янець-Подільський був довший час польським містом тут дуже гарно. Як бачимо місцева влада добре відновлює цей давній вигляд міста. Все це викликає лише захоплення.


Ігор Пахомов, пояснив що заохочує людей займатися військово-історичною реконструкцією і що вони при цьому відчувають.

Козаки.Фото Назара Олійника.

Ігор Пахомов: Насправді військово-історичною реконструкцією займаються люди, яким цікаве минуле своїх країн, котрі люблять побут того часу. І в принципі відчуття тільки одне ми всі відриваємося від нинішнього світу і відходимо далеко-далеко і насправді відпочиваємо. В реальність дуже важко повертатися тому, що вона така в нас складна і незрозуміла. Тут немає якоїсь неприязні між народами. Навпаки військово-історичний рух, всіх об’єднує і ми всі один - одного любимо і розуміємо. Звичайно щось таке як драйв присутнє, але саме головне і думаю кожен реконструктор зі мною погодиться – це такий відхід від сучасних реалій і вид відпочинку.

А ось так виглядало  обмундирування і озброєння московських стрільців:

Військо йде на поле битви. Фото Назара Олійника.

Ігор Пахомов: Давайте почнемо з низу – чоботи. Звичайні чоботи, вони були поширені в Росії десь в кінці 16-того на початку 17-того століття.  Кафтан як правило червоний, хоча вони були різного кольору, але червоні такі гарні і яскраві. Кафтан з шерсті, який обшивався голуном, тобто тасьмою. Це мають бути дорогі нашивки – золото або срібло – але оскільки грошей на це не виділяли, то їх робили зі звичайної вовни. Шапка хутрова – це головний убір, характерний для Східної Європи, а не лише для Росії.
Щодо озброєння, то це типова для цього часу європейська зброя. В 17-тому століття в Росії, так само як і в Україні та Польщі було вже поширена зброя європейського зразка. Приїздили найманці, котрі навчали користуватися вогнепальною зброєю. Отож як бачите в мене є бандельєра, чи по російськи бєрендейка. Це частина спорядження стрільця до вогнепальної зброї – пояс, пенальчики для порохових зарядів, натруска для пороха, сумка для куль і пижів. Зброя московського стрільця – це пищаль, тобто мушкет, сокира-бердиш і шабля.

Очікуючи з нетерпінням на битву, глядачі мали можливість розважитися – стрільба з лука, метання ножа, можна було сфотографуватися з козаками, польськими шляхтичами, шведами, тими ж московським стрільцями. Та що там казати сам Кам’янець чого вартий, особливо зважаючи на те, що в ці дні на Поділлі стояла тепла і сонячна погода. На тих кому кортіло щось придбати чекали вироби майстрів з усіх куточків України і не лише з України. Охочі потанцювати могли взяти участь в хореографічних майстер-класах давнього танцю. На вулицях Кам’янця линула прекрасна музика, яка передавала дух епохи:

(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

В очікуванні бою. Фото Назара Олійника.

Тим часом наближалася баталія, коронне військо рушило на поле битви, де йому мали протистояти козаки та московські стрільці:

(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Сама битва на мальовничому березі Смотрича, під стінами Кам’янецької твердині, була реконструкцією подій 1655 р, коли козаки і їх московські союзники заатакували польський загін, що йшов з допомогою обложеному в Кам’янці гарнізону. Бій був кривавим і завзятим:





(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Сутичка.Фото Назара Олійника.

Коронне військо на полі битви. Фото Назара Олійника.

Дим над полем битви. Фото Назара Олійника.

Хто вбитий... Фото Назара Олійника.

А хто поранений. Фото Назара Олійника.

Відпочинок після бою. Фото Назара Олійника.

Після битви, яка закінчилася бойовою нічиєю, вдалося поспілкуватися з отаманом київського реєстрового козацтва, Олексою Руденком:




(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Проте Terra Heroica це не лише битва, але й концерт, де виступив молодий і перспективний кам’янецький гурт Апріорі.Перед гостями Terra Heroicy виступила також переможниця Євробачення Руслана:


(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Власне після концерту вдалося взяти коротеньке інтерв’ю у Руслани, яка була у захваті від публіки і з соромом зізналася, що вона вперше у Кам’янці-Подільському:


(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Відповідаючи на питання Польського Радіо чи Terra Heroica і Кам’янець послужить натхнення для творчості, Руслана сказала наступне:


(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Варто додати, що наступного дня, у неділю 4 жовтня, в Кам’янці пройшов ще один фестиваль “Рок Січ”, до міста завітав Олег Скрипка, Мандри, Пропала грамота. Як бачите ці дні у Кам’янці – Подільському були дуже насиченими і туристів з різних було чимало. Власне про значення фестивалю, для заохочення туристів до Кам’янця, ми поговорили з мером міста Анатолієм Нестеруком

(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Ми  також звернулися до заступника міського голови Кам’янця-Подільського, Олега Демчука з питання щодо подальшої промоції міста

(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Кам'янець-Подільська фортеця. Вид з берега Смотрича. Фото Назара Олійника

Отож можна сказати зробити підсумок – ювілейний військово-історичний фестиваль Terra Heroica 2009, пройшов на славу. Не знаю як ви шановні радіослухачі, але я обов’язково завітаю до міста над Смотричем на наступний фестиваль, щоб зануритися і відчути  атмосферу 17-того століття.

(Запрошуємо прослухати звуковий файл)

Назар Олійник