В цій історичній рубриці мова піде про полковника Петра Дяченка і “Чорних запорожців”.
Це кінний полк, який вважався однією з найбільш боєздатних військових частин Української Народної Республіки. Назва “чорні запорожці” походить від однострою вояків цього підрозділу- чорні шапки з чорними шликами та чорні жупани.
Щодо самого командира “чорних запорожців”, то це дуже цікава  і неоднозначна постать. Петро Дяченко окрім УНР, був на службі в польській армії, брав участь у вересневій кампанії 1939 року. Після поразки Польщі, Дяченко погодився очолити розвідувальну мережу німецької розвідки Абвер на північно-східних польських землях. Мав зв’язки з бандерівцями і мельниківцями, потім якийсь час був офіцером штабу “Поліська Cіч” отамана Тараса Бульби- Боровця. Згодом очолював ряд українських підрозділів в складі Вермахту. Помер на еміграції у США в 1965 році.
Проте, ми зосередимося на  Петру Дяченку як командиру полку “Чорні запорожці.” Гостем нашої програми є Олександр Стець з Перемишля, речник історичного товариства «Чорні запорожці».

Назар Олійник