Однією з найгостріших проблем, яка стояло перед українською спільнотою міжвоєнної Польщі було питання освітніх і наукових закладів, де б використовувалася українська мова. Адже щодо українців проводилася асиміляційна політика, зокрема це вилилося у катастрофічне зменшення кількості українських шкіл та гімназій. Польська влада теж категорично відмовила у створенні українського університету у Львові. Таким чином українська освіта і наука трималася лише завдяки приватній ініціативі. На цьому тлі цікавим прикладом є історія Українського наукового інституту у Варшаві, який був створений з ініціативи українських емігрантів з Надніпрянщини та за розпорядження Ради Міністрів Польщі. Інститут фінансувався з державного бюджету. Варто додати, що згадана установа була найбільш плідною серед всіх українських наукових інституцій у ІІ Речі Посполитій.

Про цю малознану сторінку історії йдеться у розмові з істориком Андрієм Портновим, редактором часопису «Україна модерна».

Назар Олійник