1 вересня 1939 року гітлерівські війська напали на Польщу. Розпочалася польсько-німецька війна, а водночас розпочалася ІІ Світова війна. Цього ранку, 72 роки тому, ніхто ще не знав, що війна триватиме 6 років і що це буде найкривавіша війна в історії людства.
Лех Войно, варшав’янин, якому в 1939 році було 11 років, пригадує, що вже напередодні війни в польському суспільстві панувала величезна тривога: Вже було неспокійно, адже 25 серпня німці в Пшеленчі Яблонковій зробили першу спробу нападу на Польщу ще 26 серпня. Був також теракт – у Тарнові німецькі диверсанти підірвали бомбу, загинуло 18 поляків, були й інші теракти, спрямовані проти польського населення, численні провокації. Але 25 серпня, в той день, коли німці планували розпочати війну, Польща підписала військовий договір з Англією, отже Гітлер затримав наступ. Проте німці, очевидно, швидко зрозуміли, що союзники Польщі – Франція й Англія – не скоро вступлять у війну, тож 1 вересня розпочали війну проти Польщі.
«Говорить Варшава й усі радіостанції польського радіо. Сьогодні вранці о 5:40 німецькі війська перейшли кодони Польщі, порушивши пакт про ненапад. Збомбардовано низку міст».
Авіаційний нальот на місто Вєлунь був одним із перших у історії килимових бомбардувань. Розпочався бій на півострові Вестерплатте, де містився великий військовий склад польського війська.
Ці події застали Леха Войно в Жирардові під Варшавою: Наступного дня ми копали рови – це були такі навкісні рови проти нальотів авіації. Потім я знайшов ящик із набоями. Але що було з цим робити? Стріляти я вмів, адже я був членом молодіжної військової організації орлят – це була організація на кшталт сучасних скаутів, але вона мала більш мілітарний характер. Я сховав набої, щоправда пригодились вони мені аж через 5 років, коли я вступив до Армії Крайової. Пам’ятаю той бойовий настрій, що панував серед нас – ми всі хотіли боротися, всі хотіли віддати життя за Польщу. Але щодня приходили жахливі вісті з фронту, щодня і щоночі відбувались нальоти німецької авіації, щодня гинули люди.
3 вересня у війну вступили Англія і Франція, і хоча до серйозних військових дій проти німецьких військ вони не вдалися, дехто із західних істориків вважає, що саме цю дату слід вважати початком Світової війни.
Втім, це лише питання символічних дат, важливішим на той час був пеоребіг військових дій, вважає історик професор Марек Корнат: Німецька тактика блискавичної війни й німецьке новітнє озброєння дало Гітлеру величезну військову перевагу. Якщо йдеться про військову техніку, то відношення було 11 до 1. Щодо особового складу, то перевага була 2 до 1. В цих умовах Польща не могла оборонитися, і, як сказав мій покійний колега, історик Маріан Ґурняк, навіть якби польською армією командував Наполеон, то й так вона б програла.
На певно Польща могла краще підготуватися до війни, вважає професор Марек Корнат: Але польська економіка лише в 1935 році вийшла з дуже тяжкої кризи, і тому інтенсивне озброєння почалося лише з 1936 року. Слід взяти до уваги, що Польща була державою бідною, із запізненим цивілізаційним розвитком, відбудованою після довгого періоду поділів – це була країна з аграрною економікою, що допіру заходилася створювати промисловість, проводити індустріалізацію, і лише 20 років незалежності виявились недостатніми для цього.
Серед стратегічних помилок Польщі було те, що великі кошти було вкладено в розвиток військового флоту, а на Балтійському морі ми так не могли конкурувати з німцями. Це були інвестиції непридатні, хоча й престижні. Мабуть, доцільніше було б вкласти ці кошти в створення ще однієї танкової бригади.
На думку професора Марека Корната, поразка Польщі спричинилася кількома чинниками: По-перше, перевага противника, по-друге, невиконання зобов’язань західними країнами (Англією й Францією), по-третє, розрахунок Польщі, що Радянський Союз буде нейтральним не виправдався, і, врешті, фатальне геополітичне положення Польщі. Довгий кордон, який Польща мала з Німеччиною, не вдалося фортифікувати, до того ж цей кордон ішов не вздовж річок, як тепер, після переділів ІІ Війни. Були певні помилки в командуванні, підвела також система комунікацій. Німецька авіація збомбардувала центри сполучень, відтак головнокомандуючий втратив контакт із арміями.
Втім, Польща не була винятком: німецька армія так само швидко розгромила війська Франції, і навіть Радянський Союз утратив величезні території в перші місяці війни.
Тарас Шумейко