Мова йде про політику, котру реалізовував на Волині воєвода Генрик Юзефський. Загальновідомо, що в ІІ Речі Посполитій українська меншина зазнавала полонізації, зокрема в 20-30 рр. ХХ століття польська влада закрила більшість українських шкіл та навчальних закладів, українці зазнавали національної та соціальної дискримінації, зокрема їм заборонено було купляти землю, українці фактично не були представлені в місцевій адміністрації, для них створювалися проблеми, котрі не давали можливість робити професійну кар’єру тощо. В той же час на Волині з подачі особисто Юзефа Пілсудського здійснювалася політика залучення українців до управління, створювалися навчальні заклади, де українці і поляки навчалися разом, тут польська влада на відміну від Галичини ініціювала українські партії та рухи. Ця політика в історіографії знана як Волинський експеримент. Чому була така різниця в підходах польської влади до українців на Волині та Галичині? Яку мету переслідувала польська влада і воєвода волинський Генрик Юзефський?

До розмови ми запросили професора Львівського Національного Університету ім. І.Франка Леоніда Зашкільняка та історика з Університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні професора Вальдемара Козиру.